Раптовий «десант» європейських лідерів до Вашингтона на чолі з Володимиром Зеленським став ключовим фактором, що втримав переговори про мир від небезпечного сценарію. Побоювання, що Дональд Трамп після теплої зустрічі з Володимиром Путіним в Алясці просуватиме мирний план на умовах Москви, не справдилися.
Замість поступок Кремлю, увага дискусії у Білому домі зосередилася на темі безпекових гарантій для України. Участь семи європейських лідерів разом із Зеленським дала сигнал: союзники готові активно впливати на хід переговорів, не дозволяючи кулуарних рішень без Києва.
Усі виступи були ретельно виважені: від Зеленського до Еммануеля Макрона лунали слова, що підкреслювали роль США та особисто Трампа. Європейські учасники обрали тактику компліментів, аби уникнути повторення лютневого скандалу, коли тодішня зустріч завершилася жорсткою критикою на адресу Зеленського.
За підсумками двогодинних дискусій, підтверджено ключовий напрям: створення механізму захисту України від нової агресії. Зеленський заявив, що «це величезний крок уперед», наголосивши на політичній волі США й Європи. Деталі домовленостей будуть узгоджувати ще щонайменше десять днів.
Важливою новиною стала домовленість України про закупівлю американського озброєння на суму близько $90 мільярдів. У перелік входять системи ППО, зокрема Patriot, та авіація. Окремо обговорюється продаж США українських дронів. Для Києва це означає перехід від формату безкоштовної допомоги до комерційного партнерства, що може стати частиною довгострокових безпекових гарантій.
Президент Франції Еммануель Макрон прибув до Білого дому — Кенні Холстон
Прибув Кір Стармер, прем'єр-міністр Великої Британії — Кенні Холстон
Згідно зі звітом групи, лідер Італії зараз також перебуває у Білому домі — Кенні Холстон
Попри оптимізм, офіційні заяви свідчать: адміністрація Трампа досі не визначилася, якою буде участь США. Генсек НАТО Марк Рютте визнав, що конкретні механізми ще не сформульовані. Американський президент заявив лише, що Вашингтон буде «залучений». Європейські лідери трактують це як дипломатичний прорив, але не як готовність до конкретних зобов’язань.
Президент Франції Еммануель Макрон наголосив: допомога Україні має передбачати «армію на землі», щоб унеможливити нові вторгнення Росії. Він також попередив, що обговорення миру без попереднього перемир’я неприпустиме: «Ми не можемо вести переговори, поки на Україну падають бомби». Макрон також нагадав, що ЄС готовий запровадити нові санкції проти Москви у разі відмови Путіна від конструктивної позиції.
Окремо обговорювалася карта бойових дій, на якій Зеленський і Трамп мали відверту розмову про майбутні кордони. Хоча український президент визнав, що «не з усім погоджується», деталей він не розкрив. Важливо, що тема територіальних поступок не стала основною, чого побоювалися в Європі.
Російська реакція, озвучена радником Юрієм Ушаковим, показала обережність: Москва підтвердила розмову Трампа і Путіна, але не згадала про можливість участі російського президента у прямих переговорах із Зеленським. Це підтверджує традиційну тактику Кремля — відкладати особисту зустріч і водночас тестувати готовність Заходу до поступок.
За підсумками дня Зеленський заявив: «Неприйнятних рішень не ухвалено». Фактично, Україні вдалося заблокувати ризик «договорняків» між Трампом і Путіним та зберегти дискусію у сфері безпекових гарантій, а не територіальних втрат. Європейські лідери також залишилися задоволеними: їхня присутність у Вашингтоні підтвердила, що доля України не вирішуватиметься без участі ЄС.
Раптовий візит європейських лідерів до Вашингтона став важливим дипломатичним кроком, який зберіг переговори у конструктивному руслі. Попри невизначеність американських обіцянок, Київ і Брюссель змогли нав’язати порядок денний із фокусом на безпеці, а не на поступках Росії. Тепер ключове питання — чи перетворяться ці декларації на реальні механізми гарантій, які зможуть зупинити агресію у майбутньому.
