Європейські лідери зібралися в Парижі на новий раунд переговорів щодо майбутнього України, намагаючись сформувати реалістичну модель безпеки у разі можливого припинення вогню з Росією. Зустріч відбувається на тлі затяжної війни в Україні та зростаючої втоми західних суспільств від конфлікту.
Перемовини проходять у Єлисейському палаці за ініціативи президента Франції Емманюель Макрон, який намагається закріпити за Європою активну роль у формуванні післявоєнної архітектури безпеки. Для Парижа це питання стратегічного впливу та довіри до європейських інституцій.
Ключовою темою зустрічі стали гарантії безпеки України у випадку припинення бойових дій. Йдеться не лише про політичні заяви, а про конкретні зобовʼязання країн ЄС та партнерів щодо фінансової, військової й технологічної підтримки української армії у довгостроковій перспективі.
У переговорах бере участь президент України Володимир Зеленський, який дедалі обережніше оцінює шанси на реальне перемирʼя. Київ відкрито визнає, що Росія не представлена за столом переговорів, а отже може будь-якої миті заблокувати або зірвати будь-які домовленості.
Формат зустрічі обʼєднує так звану «Коаліцію охочих» — групу з понад тридцяти держав, готових брати участь у забезпеченні безпеки України. Цей формат виник як відповідь на нестабільну позицію Вашингтона та страх Європи залишитися сам на сам з війною на континенті.
Присутність американських представників, зокрема спецпосланця Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, стала для європейців сигналом можливого повернення США до конструктивної ролі. Водночас довіра до Вашингтона залишається крихкою через попередні суперечливі кроки.
Колючий дріт та протитанкові «зуби дракона» на лінії оборони в Донбасі, Україна, у понеділок — Тайлер Хікс
Адміністрація Дональд Трамп протягом року неодноразово демонструвала коливання щодо підтримки України, що змусило ЄС активніше шукати автономні рішення. Саме цей фактор значною мірою визначає нинішню обережність європейських лідерів.
Додаткову напругу навколо саміту створили зовнішньополітичні дії США, включно з військовою операцією у Венесуелі та заявами щодо Гренландії. Такі кроки, за словами європейських політиків, підривають єдність Заходу й створюють небезпечні прецеденти.
Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск публічно заявив, що спроби перегляду статусу Гренландії ставлять під сумнів сам сенс НАТО. Для Східної Європи це питання безпосередньо повʼязане з гарантіями колективної оборони.
На тлі цих дискусій Україна наголошує: дипломатія має підкріплюватися реальними військовими можливостями. Зеленський підкреслює, що без посилення протиповітряної оборони та стабільного постачання озброєнь жодне перемирʼя не буде стійким.
Європейські країни обговорюють різні сценарії контролю за дотриманням режиму припинення вогню. Через протяжність лінії фронту та характер сучасної війни ставка робиться не на миротворчі контингенти, а на супутники, дрони та цифрову розвідку.
Окремий блок переговорів стосується механізму реагування на можливі порушення з боку Росії. Французькі дипломати наголошують, що відповідь має бути автоматичною та скоординованою, аби уникнути затяжних політичних дискусій у критичний момент.
Європейський досвід Мінських угод змушує лідерів діяти жорсткіше. Будь-яке нове перемирʼя без чітких санкційних і військових наслідків у разі порушення розглядається як запрошення до повторної агресії з боку Кремля.
Учасники саміту також повернулися до питання фінансування української армії після припинення активних бойових дій. Обговорюється створення багаторічних фондів, які забезпечать стабільність оборонного бюджету України незалежно від політичних циклів у ЄС.
Спеціальний посланець США Стів Віткофф прибуває на обідню зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном і президентом України Володимиром Зеленським перед самітом так званої «Коаліції бажаючих» в Єлисейському палаці в Парижі, Франція, 6 січня 2026 року — Сара Мейссоньє
Важливою темою залишається і статус України в євроатлантичній системі безпеки. Попри обережні формулювання, більшість європейських лідерів визнають, що без перспективи інтеграції до західних структур довгострокова стабільність неможлива.
Показовим став і спільний документ щодо Гренландії, підписаний кількома лідерами перед початком саміту. У ньому підкреслюється, що питання арктичної безпеки мають вирішуватися колективно, а не через односторонній тиск.
Для Макрона нинішня зустріч — спроба перевести дискусію з рівня політичних декларацій у площину практичних рішень. Париж прагне зафіксувати конкретні зобовʼязання, які можна буде оформити у вигляді міжнародних угод.
Українська сторона, своєю чергою, намагається не допустити повторення сценарію, за якого компроміси досягаються за рахунок суверенітету та територіальної цілісності. Досвід попередніх років навчив Київ не довіряти абстрактним обіцянкам.
Хоча Дональд Трамп публічно заявляє, що мирна угода можлива вже найближчим часом, європейці налаштовані стриманіше. У Брюсселі та Парижі розуміють, що процес може затягнутися, а ризики зриву залишаються високими.
Переговори в Парижі не приносять негайного прориву, але формують рамку для майбутніх рішень. Європейська безпека дедалі більше залежить від того, чи зможе Захід запропонувати Україні не символічний, а дієвий захист у новій реальності війни.
Президент Франції Еммануель Макрон тисне руку президенту України Володимиру Зеленському під час прибуття на обідню зустріч перед самітом так званої «Коаліції бажаючих» в Єлисейському палаці в Парижі, Франція, 6 січня 2026 року — Сара Мейссоньє
