Марк Карні в Оттаві відкинув твердження міністра фінансів США Скотта Бессента, нібито він «агресивно» відмовився від ключових тез давоської промови під час розмови з Дональдом Трампом. Прем’єр відповів коротко: «Ні».
Суперечка спалахнула після інтерв’ю Бессента Fox News, де той сказав, що був в Овальному кабінеті, коли Трамп телефонував Карні, і чув, як канадський лідер «відкочував» слова про «розрив» світового порядку.
У Давосі Карні закликав «середні держави» не «пристосовуватися» до США заради спокою, а діяти разом, бо інакше вони «не за столом, а в меню». Промова зібрала овації й стала контрастом до виступу Трампа.
За оцінкою редакції Дейком, ця публічна колізія — не про образи, а про контроль рамки: Вашингтон хоче показати, що союзники під тиском «здають назад», тоді як Оттава — що здатна тримати лінію й не втрачати доступу до переговорів.
Карні підкреслив: він «сказав президентові те саме», що й у Давосі, і пояснив, що Канада першою відчула зміну торговельної політики США та відповідає на неї. У цьому формулюванні ключове слово — торговельна диверсифікація.
Паралельно Трамп розгорнув тарифний шантаж: погрожував 100% митом на канадські товари, якщо Канада «укладе угоду з Китаєм». Сам факт погрози перетворив будь-яку розмову про угоду Канада–Китай на політичний тест лояльності.
Оттава намагається звузити поняття «угоди». Карні заявляє, що Канада не планує широкої ЗВТ із КНР, а йдеться про точкові домовленості, зокрема щодо доступу китайських товарів у контрольованих обсягах.
Серцевина конфлікту — китайські електромобілі. За повідомленнями, Канада погодилася допустити до 49 тисяч китайських EV за тарифом 6,1% (режим найбільшого сприяння), що різко контрастує з 100% митом часів попереднього уряду.
Для Трампа це виглядає як «дірка» в північноамериканському тарифному контурі. Для Карні — як спосіб показати бізнесу, що Канада не буде заручником одного ринку, навіть якщо Канада–США торгівля лишається критичною.
Reuters нагадує масштаб залежності: близько 70% канадського експорту йде до США. Тож будь-яка тарифна ескалація — це ризик не лише для політичного іміджу, а й для зайнятості та доходів домогосподарств.
Саме тому Карні обирає подвійний тон: твердість у риториці про «середні держави» і водночас сигнал Трампу, що Канада відкрита до зміцнення економічних зв’язків у межах перегляду USMCA.
У Вашингтона, навпаки, логіка демонстративна: через Бессента Білий дім ніби «переписує» результат дзвінка, показуючи, що канадський прем’єр відступив. Це спосіб підняти ставки перед переговорами.
У таких конфліктах важливі не протоколи, а аудиторії. Карні говорить із канадцями й партнерами по «середніх державах», яким обіцяє нову геоекономіку без автоматичного підпорядкування. Трамп — зі своєю базою, яка любить «переможні дзвінки».
Окрема лінія — образ «множинних угод». AP цитує Карні: він пояснив Трампу «12 нових угод на чотирьох континентах за шість місяців», а президент нібито «вражений». Це радше політичний аргумент, ніж бухгалтерія.
Канада одночасно підштовхує енергетичну дипломатію: Оттава і Нью-Делі оголосили про розширення торгівлі нафтою та газом, а Карні готується до візиту в Індію. Це підкреслює стратегічний курс на альтернативні ринки.
Давоська формула «якщо не за столом, то в меню» працює як короткий політичний слоган, але її зміст жорсткий: багатополярність і коаліції середніх держав проти примусу великих. Для Канади це шанс і ризик водночас.
Ризик — у тому, що США можуть карати не лише митами, а й затягуванням процедур, санкційними натяками, політичним тиском у суміжних сферах. Тарифна риторика Трампа вже показала, що «переговорний стиль» може бути раптовим.
Шанс — у тому, що відкрита позиція Оттави може стати «пілотним кейсом» для інших партнерів, які втомилися від правила «погодься, щоб не сваритися». Але щоб цей кейс не зламався, Канаді потрібні швидкі економічні результати.
Публічне заперечення Карні — це також захист власного переговорного капіталу. Якщо визнати «відкат», наступного разу тиск посилять; якщо стояти на своєму, зберігається простір для торгу в рамках USMCA та для точкових угод з іншими.
У найближчі тижні вирішальним буде не те, хто «переміг» у медійній суперечці Бессент—Карні, а те, чи матеріалізується загроза тарифи США на канадський експорт. Саме тоді давоські слова перетворяться на рахунок, який доведеться оплачувати.
