За кілька днів до головного дипломатичного саміту року Китай звинуватив США у «загрозі світовій безпеці». Цей випад був зроблений перед зустріччю Шанхайської організації співробітництва (ШОС), яку очолить Сі Цзіньпін.
Очікується понад 20 лідерів: президент Росії Володимир Путін, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, а також керівники Ірану та Індонезії. Це підкреслює глобальне значення саміту ШОС.
Заступник міністра закордонних справ Лю Бін назвав «певну країну» такою, що ставить власні інтереси вище за інші. Пекін традиційно уникає прямої згадки США, проте натяк був очевидним. Це демонструє наростання конкуренції між наддержавами.
Шанхайська організація співробітництва, створена у 2001 році Китаєм, Росією та країнами Центральної Азії, позиціонує себе як противага НАТО. За два десятиліття її членство майже подвоїлося, і тепер у ній представлені також країни з Близького Сходу.
Китайський дипломат підкреслив, що ШОС відкидає «зістарілі концепції, як-от зіткнення цивілізацій чи холодна війна». На відміну від НАТО, організація прагне представити себе як платформу для співпраці замість протистояння.
Вашингтон ніколи не запрошували до ШОС. Захід сприймав її як східний альянс під егідою Китаю та Росії. Тепер організація стає символом багатополярності, що оскаржує домінування США у глобальній політиці.
На саміті у Тяньцзіні лідер Китаю презентує нові ініціативи та підпише з колегами «Тяньцзіньську декларацію». Вона визначить стратегію розвитку ШОС на наступне десятиліття, що закріпить амбіції Китаю як архітектора нового світового порядку.
Саміт відбудеться на фоні торговельних війн США з партнерами. Адміністрація Дональда Трампа підвищила тарифи по всьому світу, змушуючи Індію, Китай та інші країни шукати альтернативні моделі співпраці.
Попри давні прикордонні суперечки, Делі та Пекін домовилися почати роботу над демаркацією. Це свідчить про стратегічне зближення, адже обидві країни зацікавлені у протидії тарифному тиску США та збереженні економічного зростання.
Президент Росії Володимир Путін, попри війну проти України, залишається ключовим гостем. Очікується й приїзд білоруського лідера Олександра Лукашенка. Для Москви це шанс показати, що Кремль не в ізоляції, а має міжнародних союзників.
Анкара зберігає складні відносини з НАТО, водночас поглиблюючи контакти зі Сходом. Присутність Ердогана на саміті демонструє прагнення Туреччини балансувати між Заходом і новими центрами сили.
Президент Ірану Масуд Пезешкіян приїде до Тяньцзіну, підтверджуючи, що ШОС стає важливою платформою для країн, які перебувають під санкціями США. Це посилює її роль як клубу «незахідних» держав.
Деякі учасники залишаться у Китаї до 3 вересня, аби відвідати парад з нагоди 80-ї річниці закінчення Другої світової війни. Там очікується демонстрація нової зброї Китаю, що стане сигналом його військової могутності.
Саміт ШОС у Тяньцзіні стане ареною для демонстрації альтернативної моделі світової співпраці, де Китай разом із Росією, Індією та іншими союзниками кидають виклик американському впливу. Для США це новий виклик у боротьбі за глобальну безпеку.
