Китай оголосив про новий курс у кліматичній політиці, заявивши про скорочення викидів CO₂ на 7–10% до 2035 року. Ця ініціатива вперше на такому рівні демонструє готовність Пекіна зменшувати глобальне потепління. Світові експерти вбачають у цьому переломний момент.
Президент Сі Цзіньпін виступив на кліматичному саміті ООН у форматі відеозвернення. Він наголосив, що «зелений та низьковуглецевий перехід є трендом нашого часу». У його словах прозвучала критика на адресу тих країн, які заперечують кліматичну кризу.
Контрастом став виступ Дональда Трампа, який назвав зміну клімату «шахрайством». США вкотре дистанціювалися від глобальних кліматичних процесів, посилюючи залежність від нафти й газу. Цей крок поглиблює міжнародну політичну ізоляцію Вашингтона.
Зелену енергетику Китай позиціонує як основу майбутнього розвитку. Пекін активно розширює сонячну енергію та вітрову енергетику, обіцяючи довести їхню частку у балансі до понад 30%. Це створює основу для радикального скорочення викидів.
США та Китай демонструють протилежні підходи. Поки Вашингтон захищає традиційні енергоносії, Пекін інвестує у відновлювані джерела. Водночас саме кліматична політика Китаю визначатиме перспективи Паризької угоди й майбутнє світової економіки.
На Генасамблеї ООН обговорювали не лише кліматичні виклики. Президент України Володимир Зеленський закликав партнерів надати більше зброї для війни з Росією. Його промова стала сигналом, що безпеки без союзників і технологій не існує.
Український лідер попередив: світ входить у небезпечну фазу військових перегонів, де ключову роль відіграють штучний інтелект і нові системи озброєнь. Це посилює глобальну нестабільність, поєднуючи кліматичну кризу й воєнні загрози.
Зеленський наголосив, що міжнародні інституції виявилися безсилими перед російською агресією. «Єдина гарантія безпеки — це друзі та зброя», — підкреслив він. У залі Генасамблеї ці слова пролунали як виклик старим механізмам дипломатії.
Інші лідери також використали трибуну ООН. Президент Ірану Масуд Пезешкіан засудив атаки США та Ізраїлю, запевнивши, що його країна не прагне ядерної зброї. Він однак уникнув конкретики щодо переговорів із Європою про ядерну програму.
Президент Сирії Ахмед аль-Шара, вперше за десятиліття представляючи країну, заявив про новий образ Сирії. Він наголосив, що держава більше не є «експортером кризи» та закликав до зняття міжнародних санкцій, які обмежують відновлення країни.
ООН також розглядала виклики, пов’язані з розвитком штучного інтелекту. Генсек Антоніу Гутерреш наголосив на необхідності глобального контролю за АІ, адже його військове застосування може створити нову хвилю міжнародних конфліктів.
Таким чином, цьогорічна Генасамблея ООН стала ареною, де переплелися кліматична політика, війна в Україні та виклики міжнародної безпеки. Китай, Україна та США задали різні вектори розвитку, які визначатимуть глобальний порядок наступних років.
Глобальне потепління, війна з Росією, ядерні ризики та технологічна революція — ці фактори разом формують нову епоху міжнародної політики. Від здатності світових лідерів реагувати на них залежить майбутнє стабільності та безпеки.
