Китайська Народна Республіка під керівництвом Сі Цзіньпіна продовжує посилювати свою військову могутність, готуючись до потенційного збройного конфлікту. 19 жовтня 2024 року китайські державні медіа повідомили про чергове звернення лідера КНР до армії, в якому він наказав "всебічно посилити підготовку до війни". Це відбувається на фоні нещодавніх напружених подій навколо Тайваню, де відбулися великі військові навчання за участю китайських сил.
Звернення до військових
Згідно з даними державної телекомпанії CCTV, Сі Цзіньпін зробив свою заяву під час візиту до однієї з бригад ракетних військ Народно-визвольної армії Китаю 17 жовтня. Лідер КНР підкреслив необхідність готовності військ до будь-якого сценарію та їх здатності забезпечити захист національної безпеки. "Командування повинне всебічно посилити підготовку до війни та забезпечити надійну бойову готовність", — заявив він.
Особливу увагу Сі приділив стратегічній складовій оборони, закликавши підвищити "стратегічні стримуючі та бойові можливості" армії. Така риторика є частиною загального курсу Китаю на нарощування військової потуги, що, зокрема, стосується підготовки до можливого конфлікту з Тайванем. Лідер також наголосив, що китайські військові повинні бути готові "рішуче захищати стратегічну безпеку та основні інтереси країни".
Напруженість навколо Тайваню
Останні роки позначилися суттєвим зростанням напруги між Китаєм і Тайванем. Пекін вважає Тайвань своєю частиною та не виключає застосування сили для його "повернення". Зі свого боку Тайвань наполягає на самоврядуванні та прагне міжнародної підтримки у протистоянні тиску з боку Китаю.
14 жовтня, за кілька днів до звернення Сі Цзіньпіна, китайська армія провела масштабні навчання навколо Тайваню. У них брали участь винищувачі, безпілотні літальні апарати, військові кораблі та судна берегової охорони, які симулювали оточення острова. Такі демонстрації сили відбуваються не вперше: це вже четвертий подібний захід за останні два роки. Кожен з таких маневрів збільшує ризик реальної ескалації між сторонами.
Історичний контекст конфлікту
Коріння сучасної напруженості між Китаєм і Тайванем сягає періоду громадянської війни в Китаї, що завершилася у 1949 році. Після поразки від комуністичних сил під керівництвом Мао Цзедуна, націоналісти на чолі з Чан Кайші втекли на острів Тайвань, де і створили самоврядну територію. З того часу Китай і Тайвань існують окремо, але Пекін постійно наголошує, що Тайвань є частиною його території та підлягає "возз’єднанню".
Хоча на міжнародній арені багато країн дотримуються політики "одного Китаю", на практиці більшість держав підтримують неформальні відносини з Тайванем і надають йому дипломатичну та військову підтримку. США, зокрема, є головним партнером Тайваню у сфері оборони, що лише посилює напруженість між Вашингтоном і Пекіном.
Стратегічні наслідки
Збільшення військової активності Китаю та його жорстка риторика щодо Тайваню створюють серйозну загрозу стабільності в регіоні. Тайванська протока, через яку проходять ключові морські маршрути, є важливою не лише для регіональної, а й для глобальної торгівлі. У випадку ескалації конфлікту будь-яка військова операція в цій зоні може мати катастрофічні наслідки для світової економіки.
Крім того, Пекін активно нарощує свою військову присутність у Південно-Китайському морі, що також викликає занепокоєння серед сусідніх країн і союзників США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Це робить ситуацію ще більш непередбачуваною і загрожує виникненням багатостороннього конфлікту.
Міжнародна реакція
Наразі міжнародна спільнота уважно стежить за діями Китаю та його військовою політикою. США та їхні союзники, включаючи Японію, Австралію та країни ЄС, дедалі частіше висловлюють підтримку Тайваню. Відповідь на останні навчання та заклики Сі Цзіньпіна до війська поки що обмежується дипломатичними заявами, але не виключено, що у разі подальшої ескалації ситуація може перейти до більш активних дій з боку міжнародної спільноти.
Однак, зважаючи на масштаб економічної співпраці між Заходом і Китаєм, багато країн намагаються зберігати баланс між підтримкою Тайваню та уникненням відкритого конфлікту з Пекіном. Це створює складну дипломатичну ситуацію, в якій будь-який необережний крок може призвести до серйозних наслідків.
Висновки
Заклики Сі Цзіньпіна до підготовки армії до війни та посилення бойових можливостей є частиною тривожної тенденції, що свідчить про зростання ризику конфлікту в регіоні. Військові маневри Китаю довкола Тайваню, на фоні заяв Пекіна про непохитність у питанні "возз’єднання", посилюють напруженість та можуть призвести до масштабного зіткнення.
Водночас міжнародна спільнота стоїть перед вибором: як реагувати на зростаючу агресію Китаю, водночас уникаючи загострення ситуації до рівня, коли збройний конфлікт стає неминучим.
