У розпал торговельного протистояння з Вашингтоном Китай офіційно попередив інші держави про неприпустимість укладення угод із США «за рахунок наших інтересів». У заяві Міністерства комерції Піднебесної, опублікованій у понеділок, наголошується, що Пекін «неухильно поважає» прагнення країн вирішувати суперечки з США, але «рішуче виступає проти будь‑яких домовленостей, що підривають наше економічне становище». У разі таких кроків Китай «ніколи не прийме ситуацію й застосує взаємні контрзаходи» (Bloomberg).
Міністерство комерції підкреслило:
- Уникати «пакетних» домовленостей. Будь‑які преференційні торговельні угоди з Вашингтоном не повинні приводити до втрати доступу Китаю на ринки цих країн.
- «Взаємні контрзаходи». Якщо країна погодиться на «одностороннє обмеження» з боку США, Пекін резервує за собою право ввести дзеркальні тарифи чи інші обмеження.
- Заклик до солідарності. Китай «готовий зміцнювати координацію» з партнерами, щоб протистояти «односторонньому буллінгу» та захищати багатосторонню систему вільної торгівлі.
Контекст: що пропонує США
Після введення президентом Дональдом Трампом високих раундних тарифів на китайський імпорт США нині вимагають від торговельних партнерів зменшити залежність від китайських товарів. Вашингтон веде переговори з близько 60 країнами, обіцяючи їм знижки чи винятки з власних мит — за умови, що ті «взимку не стануть головними перевізниками» китайських вантажів у США.
За інформацією Bloomberg, серед пропозицій — запровадження «вторинних тарифів» на товари, що прямують до США через треті ринки, а також заборона на реекспорт китайських товарів із локальних складів.
Реакція окремих держав
- В’єтнам вже готується посилити контроль за переміщенням китайських вантажів через кордон на шляху до США, щоб уникнути сплати американських тарифів.
- Японія та США ведуть окремі двосторонні консультації, плануючи обговорити і «експортний контроль» на технології подвійного призначення.
- Тайвань повідомив про «інтенсифікацію» консультацій з Вашингтоном щодо експортних обмежень.
- Південна Корея направляє до Вашингтона свого головного торговельного делегата для початку переговорів про взаємні тарифні преференції.
Берт Хофман, колишній директор Представництва Світового банку в Китаї, зауважує, що хоча в окремих країнах мають місце великі торговельні надлишки з Піднебесною, сама по собі ідея «антитайванської коаліції» під егідою США малоймовірна через «нестабільний стиль прийняття рішень» у Вашингтоні. Натомість він пропонує:
- Посилювати внутрішній попит в Китаї, щоб зменшити власні надлишки товарів;
- Координуватися з іншими країнами, щоб ухвалювати спільні відповіді на майбутні «удари» США.
Історична паралель: THAAD у Південній Кореї
Пекін уже має досвід санкцій проти третіх держав, які підтримали США. У 2016 році Сеул узгодив з Вашингтоном розгортання протиракетної системи THAAD, мотивуючи це небезпекою з боку Північної Кореї. Китай відповів забороною на організовані пакункові тури до Південної Кореї та ускладненням роботи корейських бізнесів на своїй території. Попри завершення гострого конфлікту і збереження ракетних комплексів у Кореї, спогади про тихчасові економічні ускладнення досі живі в обох країнах.
У 2024 році Китай обмежив експорт ключових елементів: галію, германію й рідкоземельних металів, які використовуються у високотехнологічній та оборонній промисловості. Цей крок призупинив відвантаження і змусив американських покупців шукати альтернатив. У відповідь Вашингтон зміцнює співпрацю з Австралією, Канадою та країнами Південно-Східної Азії, аби диверсифікувати постачання стратегічних матеріалів.
Нещодавній візит Сі Цзіньпіна до В’єтнаму, Малайзії та Камбоджі отримав трактування як пошук «азійської солідарності» проти наслідків американських тарифів. У низці двосторонніх зустрічей китайський лідер закликав формувати «регіональне братерство», яке не дозволить Вашингтону використовувати суто економічні важелі для тиску на Піднебесну чи її партнерів.
Протистояння Вашингтона й Пекіна дедалі більше «відштовхує» третіх учасників світової торгівлі в ситуацію, коли доводиться обирати: з ким будувати преференційні ланцюги постачань та технологічного співробітництва. Китай уже продемонстрував готовність реагувати на будь‑які «шкідливі» домовленості інших держав. У свою чергу, США намагаються зібрати антикитайський «картель», посилюючи переговори з Європою та Азією.
У підсумку, кожна країна мусить зважити власні економічні інтереси й геополітичні ризики: чи варто отримувати доступ до американського ринку в обмін на обмеження торгівлі з Китаєм, знаючи, що Пекін може ввести дзеркальні санкції? Чи краще спробувати балансувати між двома наддержавами, зберігаючи торговельну автономію? Відповідь на це питання визначить подальший розклад сил у глобальній економіці.
