Торговельна напруга між двома найбільшими економіками світу досягла нового піку після останньої заяви Китаю. Пекін чітко дав зрозуміти: жодного повернення до перемовин не буде без повного скасування американських мит. Цей ультиматум, що прозвучав у четвер, став відповіддю на заяви Вашингтона про можливе зниження напруженості.
Міністр фінансів США Скотт Бессент зазначив, що торговельна війна не є довгостроковим вирішенням і що обидві сторони мають працювати над деескалацією. Втім, Китай відкинув подібні заяви як несерйозні, адже, за словами представника Міністерства торгівлі КНР Хе Ядуна, ініціатором митних обмежень стали самі Сполучені Штати. Без їх повного скасування діалогу бути не може.
Таке загострення стало несподіваним, адже ще кілька днів тому президент США Дональд Трамп заявив про можливість швидкого укладення нової торговельної угоди. Проте Пекін відповів, що жодних переговорів наразі не ведеться.
Поточний виток конфлікту розпочався ще на початку квітня, коли адміністрація Трампа підняла ставки мит на імпорт з Китаю до рекордних 145%. У відповідь Китай запровадив свої мита на рівні 125%. Це створило безпрецедентний рівень торговельного тиску між двома країнами, які водночас залишаються критично залежними одна від одної в багатьох секторах.
Ставки мит почали рости ще з початку року, і вже до 10 квітня США наклали на Китай тарифи в розмірі 104%, які миттєво набрали чинності. Зі свого боку, Китай відповів дзеркальними заходами, запровадивши аналогічні обмеження на американський імпорт.
Цей обмін ударами створив серйозні труднощі для глобального виробництва, торгівлі та фінансових ринків.
Заява представника МЗС КНР Го Цзякуна про те, що між Китаєм та США «не було жодних переговорів щодо мит», повністю зруйнувала оптимізм, який почав зростати після слів Трампа. Для Пекіна будь-які спроби США представити ситуацію як конструктивну — це лише інформаційна гра.
Китайська влада чітко артикулює свою вимогу: лише повне скасування тарифних бар’єрів з боку США може стати основою для рівноправного діалогу. Така позиція стала ще рішучішою після численних «винятків» і «послаблень», які Вашингтон почав застосовувати до окремих секторів — зокрема, смартфонів та напівпровідників. На думку Пекіна, подібна вибірковість є неприйнятною.
Цей ультиматум Китаю підкреслює стратегічну впевненість країни у власних економічних позиціях. Пекін готовий до тривалого конфлікту, якщо він зможе зберегти принципи справедливої міжнародної торгівлі.
Хоча адміністрація Трампа почала розглядати можливість зниження мит до 50-65%, це не задовольняє китайську сторону. Китай наполягає, що лише повне скасування мит може свідчити про щире бажання США досягти компромісу.
Це ставить Вашингтон у складну ситуацію. З одного боку, збереження високих мит тисне на китайський експорт. З іншого — американські компанії також потерпають від зростання цін на імпортні товари, що б’є по споживачах і викликає внутрішній економічний тиск.
Фактично, Сполучені Штати опинилися в ситуації, де жорсткість економічного тиску вже не приносить бажаного ефекту, а спроби «пом’якшити» його лише загострюють недовіру між сторонами.
Цей конфлікт має наслідки далеко за межами двосторонніх відносин. Міжнародні фінансові ринки відреагували коливаннями, а глобальні ланцюги постачання перебувають під загрозою. Світова економіка уважно стежить за розвитком подій, оскільки будь-яка помилка може викликати ефект доміно.
Ключовими словами в аналізі подій залишаються «міжнародні переговори», «глобальна економіка», «торговельна дипломатія», «економічна стратегія» та «взаємозалежність ринків». Без налагодження діалогу між США та Китаєм ці терміни можуть наповнитися новими загрозами.
Попри все, Китай не закриває двері до перемовин, але чітко окреслює рамки: скасування мит має бути не жестом доброї волі, а передумовою. І лише тоді може початися новий розділ у складній історії торговельних відносин двох наддержав.
