Війна в Україні, яка вже понад десять років залишається епіцентром глобальної нестабільності, отримала новий імпульс. Телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та російським лідером Володимиром Путіним, що сталася напередодні, сколихнула міжнародну спільноту. Китай, який офіційно декларує нейтралітет у цьому конфлікті, вже висловив підтримку цим переговорам, тоді як НАТО наголосило: жодних домовленостей без України не буде.
Китайська підтримка: «конструктивна роль» чи приховані інтереси?
Речник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь заявив, що Пекін вітає початок діалогу між Вашингтоном і Москвою. Китай, за його словами, готовий відіграти «конструктивну роль» у встановленні миру.
«Китай завжди виступав за мирне врегулювання конфлікту шляхом діалогу та переговорів. Ми сподіваємося, що ці ініціативи приведуть до припинення бойових дій», — зазначив Го.
Однак експерти нагадують, що Китай є найбільшим покупцем російської нафти, а також постачальником технологій подвійного призначення, які використовуються на полі бою в Україні. За даними Інституту вивчення війни, у 2023 році Китай збільшив постачання електронних компонентів для російської військової промисловості на 30%.
Політолог Лі Сяо з Пекінського університету пояснює:
«Для Китаю мир означає стабільність енергетичних ринків і продовження економічної співпраці з Росією. Пекін не хоче посилення Заходу в регіоні, тому він підтримуватиме переговори, якщо це ослабить Україну».
НАТО: «Жодних переговорів без України»
Поки Китай схвально реагує на діалог між США і Росією, у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулася зустріч міністрів оборони країн Альянсу. Міністр оборони Великої Британії Джон Хілі, прибуваючи на засідання, чітко окреслив позицію свого уряду:
«Україна має бути в центрі будь-яких переговорів. Мирне врегулювання без врахування позиції Києва не принесе тривалого результату», — заявив він.
НАТО вже неодноразово наголошувало, що підтримує Україну у прагненні зберегти територіальну цілісність. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте відкрив засідання словами про важливість тісної координації з Києвом:
«Україна бореться не лише за себе, а й за безпеку всього європейського континенту. Її голос має бути почутим».
Рубль зміцнюється: ринок реагує на перспективу скасування санкцій
Після новин про телефонну розмову Трампа і Путіна російські фінансові ринки відреагували миттєво. Рубль, який перебував у стагнації через міжнародні санкції, піднявся до найвищого рівня за останні шість місяців. Інвестори сприйняли цю новину як потенційний сигнал до можливого пом’якшення санкцій.
«Ринки завжди реагують на перспективи стабільності. Якщо США та Росія починають переговори, існує ймовірність, що будуть переглянуті деякі санкційні заходи», — вважає фінансовий аналітик Сергій Василенко.
Однак західні дипломати закликають не поспішати з висновками. Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер заявив:
«Поки Росія не припинить агресію і не поверне захоплені території, санкції залишатимуться чинними».
США: нова стратегія в європейській безпеці
Американський міністр оборони Піт Хегсет, який перебуває в Брюсселі, виступив із несподіваною заявою. Він закликав європейських союзників збільшити витрати на оборону до 5% ВВП.
«Агресія Росії стала своєрідним перезавантаженням для НАТО. Ми повинні створити міцну систему оборони, в якій європейські країни візьмуть на себе більшу частину витрат», — наголосив Хегсет.
Він також підкреслив, що США залишаються відданими НАТО, проте вимагають від партнерів активнішої участі у фінансуванні оборонних потреб. За його словами, Вашингтон не буде направляти американські війська до України, але продовжить підтримку з постачанням озброєння, зокрема систем ППО.
Експерт із безпекових питань Джеймс Вулсі вважає, що ця позиція Трампа є сигналом для Європи:
«Трамп хоче показати, що Америка не буде витрачати мільярди доларів на чужі війни. Європа мусить сама подбати про свою безпеку».
Українська позиція: небезпека бути відстороненими
У Києві новини про переговори без участі України викликали занепокоєння. Президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні наголосив:
«Ми вдячні за підтримку наших союзників, але Україна не прийме жодних рішень, ухвалених без нашої участі. Суверенітет і територіальна цілісність України є непорушними».
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк у коментарі для українських медіа зазначив, що переговори за участю лише США і Росії є неприйнятними:
«Якщо Україна не буде на цих переговорах, це означатиме не мир, а чергову пастку. Мир має базуватися на міжнародному праві, а не на геополітичних торгах».
Соціологічні опитування свідчать, що 72% українців категорично проти поступок у питанні Криму та Донбасу навіть заради припинення вогню.
Російська стратегія: війна і переговори одночасно
Москва, попри сигнали готовності до переговорів, не припиняє бойові дії. У ніч на 13 лютого російські війська здійснили масований ракетний удар по Києву, використавши шість балістичних ракет і понад 120 безпілотників-камікадзе. Внаслідок атаки загинула одна людина, четверо поранені, серед них – 9-річна дівчинка.
Військовий експерт Ігор Лисенко пояснює таку тактику Кремля:
«Путін хоче вести переговори з позиції сили. Він прагне закріпити за собою вже захоплені території і змусити Україну погодитися на його умови».
Російська сторона вже озвучила свої вимоги:
- визнання анексії Криму;
- відмова України від вступу до НАТО;
- автономний статус окупованих територій Донбасу;
- обмеження військового потенціалу України.
Європейські союзники: тривога і солідарність
На тлі дипломатичної активності Вашингтона і Москви у Парижі відбулася зустріч міністрів закордонних справ Франції, Німеччини, Іспанії та Великої Британії. У спільній заяві вони наголосили:
«Мир можливий лише за участі України та за дотримання принципів міжнародного права. Санкції проти Росії повинні залишатися чинними до повного виведення військ з української території».
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок наголосила, що Європа повинна зберігати єдність:
«Ми не повинні повторити помилок минулого. Росія розуміє лише мову сили, тому наша підтримка України має залишатися непохитною».
Висновок: геополітична шахівниця без простих ходів
Телефонна розмова між Трампом і Путіним стала спусковим гачком для нового раунду дипломатичних маневрів. Китай, вітаючи переговори, переслідує власні економічні інтереси. НАТО чітко заявляє про необхідність участі України у переговорах, тоді як Вашингтон наполягає на компромісах заради миру.
Україна ж опинилася між прагненням до миру та ризиком втратити території. Від її дипломатичних кроків у найближчі тижні залежатиме не лише перебіг війни, а й архітектура майбутньої безпеки у всій Європі.
