Росія дедалі активніше використовує територію Білорусі як інструмент для обходу української протиповітряної оборони. Про це заявив президент Володимир Зеленський, наголосивши, що удари з північного напрямку стають системними й дедалі небезпечнішими для цивільного населення.
За його словами, російські військові розміщують обладнання для наведення дронів у звичайних житлових кварталах білоруських міст. Антени й передавальні пристрої фіксуються на дахах багатоповерхівок, що фактично перетворює мирні райони на елементи військової інфраструктури.
Таким чином Кремль не лише намагається обійти українські системи ППО, а й свідомо підставляє цивільних громадян Білорусі під потенційні удари у відповідь. Це створює новий рівень загрози в регіоні, де війна формально не оголошена, але фактично вже триває.
З початку повномасштабного вторгнення саме з території Білорусі російські війська рушили на Київ. Хоча Олександр Лукашенко формально запевняв, що його армія не бере участі у війні, інфраструктурна й логістична підтримка Москви ніколи не припинялась.
Тепер, за словами української розвідки, Білорусь знову перетворюється на пусковий майданчик — цього разу для дронів-камікадзе та ракет, що атакують західні регіони України. Це свідчить про нову фазу гібридної війни, де формальні кордони втрачають значення.
Зеленський назвав таку тактику «гру з вогнем» і застеріг Мінськ від подальшої втрати суверенітету. Фактично Білорусь поступово перетворюється на розширений військовий округ Росії без власного голосу в питаннях безпеки.
Особливе занепокоєння викликає інформація про розміщення в Білорусі російських ракетних систем, зокрема «Орешнік». За даними американських аналітиків, ці комплекси мають потенціал для ураження цілей по всій Європі, що різко підвищує рівень стратегічної нестабільності.
Таким чином, Москва не лише розширює географію війни, а й створює нові точки напруги між НАТО та так званою Союзною державою Росії й Білорусі. Фактично Лукашенко погоджується на роль буфера, жертвуючи суверенітетом в обмін на політичне виживання.
Водночас Україна шукає асиметричні відповіді. Київ інвестує у розвиток перехоплювачів дронів, мобільних систем ППО та нові способи протидії повітряним загрозам. За словами Зеленського, саме ці рішення нині є найефективнішими з погляду вартості й результату.
Військові аналітики зазначають, що використання білоруського простору дозволяє Росії змінювати траєкторії ударів і перевантажувати українську систему протиповітряної оборони. Це частина стратегії виснаження, спрямованої на підрив обороноздатності та морального стану населення.
Разом із тим, такі дії створюють нові ризики для самої Білорусі. У разі ескалації саме її територія може стати мішенню для відповідних ударів або санкційного тиску, що ще більше ізолює режим Лукашенка.
Для Києва ж нинішня ситуація — чергове підтвердження того, що війна давно вийшла за межі двостороннього конфлікту. Вона перетворилася на регіональну кризу з глобальними наслідками, де кожен новий плацдарм стає фактором стратегічної нестабільності.
У цьому контексті звернення Зеленського є не лише сигналом союзникам, а й попередженням Мінську: участь у війні, навіть непряма, має ціну. І вона може виявитися значно вищою, ніж здається сьогодні.
Російсько-білоруський військовий тандем дедалі більше виглядає як єдина система, що розширює фронт без формального оголошення. І саме тому Україна наполягає: безпека Європи починається з визнання цієї реальності.
