В умовах триваючої війни з Росією, коли оборонні закупівлі мають вирішальне значення для фронту, Україна зіткнулася з серйозною кризою в Міністерстві оборони. Конфлікт між міністром оборони Рустемом Умєровим і директоркою Агентства оборонних закупівель (АОЗ) Мариною Безруковою не лише заблокував роботу стратегічно важливого органу, а й поставив під загрозу подальшу підтримку України з боку західних партнерів.
Конфлікт навколо Агентства оборонних закупівель
Все почалося з того, що міністр оборони Рустем Умєров оголосив, що контракт із директоркою Агентства оборонних закупівель Мариною Безруковою не буде продовжено. Серед причин такого рішення він назвав "незадовільні результати" її роботи, зокрема нібито зрив поставок озброєння на фронт та витоки інформації про оборонні контракти.
Однак наглядова рада АОЗ ще раніше одноголосно ухвалила рішення продовжити її контракт, що створило правовий конфлікт. Безрукова заявила, що рішення міністра незаконне, оскільки відповідно до нового закону саме наглядова рада ухвалює кадрові рішення щодо керівництва агентства.
Розбіжності між керівництвом Міноборони та Агентства оборонних закупівель призвели до того, що робота останнього була фактично паралізована. АОЗ управляє оборонними контрактами на понад 7 мільярдів доларів, і цей конфлікт ризикує зірвати постачання критично важливих озброєнь для українських військових.
Реакція західних партнерів
Ситуація навколо Агентства оборонних закупівель викликала занепокоєння у міжнародних партнерів України. Група семи (G7), яка є одним із ключових донорів української армії, закликала Київ якнайшвидше вирішити цей конфлікт, підкресливши важливість дотримання принципів прозорості та належного управління.
Європейські уряди, які працювали безпосередньо з АОЗ, тепер не впевнені, хто відповідає за закупівлі. Водночас, нестабільність у цій сфері може негативно позначитися на майбутніх контрактах і поставках зброї для ЗСУ.
Особливо критичною є ситуація у зв’язку з тим, що у 2024 році фінансування України з боку США може скоротитися. Тому ефективність власної системи оборонних закупівель стає ще важливішою.
Антикорупційні активісти: "Це виглядає як саботаж"
Скандал також викликав різку реакцію з боку українських антикорупційних організацій. Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк заявила, що цей конфлікт грає на руку Росії:
"Якби я була росіянами, я б вигада́ла подібний саботаж, щоб підірвати міжнародну підтримку України."
Антикорупційні активісти стверджують, що звільнення Безрукової не лише порушує принципи корпоративного управління, а й може призвести до повернення корупційних схем у сфері оборонних закупівель. За її керівництва АОЗ скоротило частку посередників у закупівлях з 81% до 12%, що зробило систему прозорішою та ефективнішою.
Що говорить сама Марина Безрукова?
У відкритому листі до президента Володимира Зеленського Марина Безрукова заявила, що дії міністра оборони загрожують стабільності системи закупівель і підривають міжнародну довіру до України.
"Проблема не лише в моєму звільненні. Йдеться про спробу зруйнувати незалежну інституцію, яка має стратегічне значення для країни. Це не просто порушення закону — це підрив національної безпеки."
Вона також наголосила, що у 2024 році Україна отримала майже 2 мільярди доларів для оборонних закупівель і основні контракти були підписані на тривалий термін, що могло вплинути на швидкість виконання замовлень.
Чи варто очікувати відставку Умєрова?
Деякі депутати вже закликали президента Володимира Зеленського втрутитися в ситуацію. Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна заявила:
"Країні потрібен міністр оборони, для якого закон, прозорість і підзвітність не є пустими словами."
Однак, як зазначають джерела у владних колах, звільнення Умєрова малоймовірне. Один із високопоставлених чиновників, який побажав залишитися анонімним, заявив:
"Цей конфлікт уже завдав шкоди, і він не закінчиться добре. Але міністр оборони навряд чи втратить посаду."
Що далі?
На тлі затримки військових контрактів та зростання міжнародного тиску президент Зеленський опинився у складній ситуації. Якщо він підтримає Умєрова, це може похитнути довіру до українських оборонних реформ. Якщо ж він стане на бік Безрукової, це означатиме послаблення позицій міністра оборони.
Одне зрозуміло: чим довше триває цей конфлікт, тим більшу загрозу він становить для України. Безперебійне постачання зброї на фронт є питанням виживання країни, і будь-яке політичне протистояння, яке його ускладнює, має бути вирішене якнайшвидше.
Україна вже пройшла болісний шлях реформування оборонного сектору. Тепер питання у тому, чи зможе вона втримати ці досягнення, чи повернеться до старих схем і внутрішніх чвар, які загрожують не лише міжнародній підтримці, а й загальному ходу війни.
