Палата представників США ухвалила оборонний бюджет обсягом $900 млрд — документ, що визначає ключові пріоритети американської оборонної політики та відображає одночасно й підтримку, і стримування президента Дональда Трампа.
Результат голосування 312 проти 112 свідчить про високий рівень біпартизму, адже законопроєкт традиційно вважається таким, що має бути ухвалений за будь-яких політичних обставин. Тепер вирішальне слово — за Сенатом, який, ймовірно, також підтримає документ.
Ключовий елемент законопроєкту — підвищення зарплат для військових США на 3,8 відсотка, що зміцнює соціальну складову оборонного бюджету. Однак значно важливішим є те, що документ формує нову архітектуру національної безпеки, одночасно закріплюючи частину ініціатив Трампа та обмежуючи інші.
Законопроєкт забороняє програми DEI в Міністерстві оборони, що відповідає політичним пріоритетам адміністрації, але водночас блокує різке скорочення присутності США в Європі, що суперечить первинним намірам Білого дому.
Законопроєкт також містить норму, яка гальмує вихід американських військ з Європи. Мінімальна кількість військових, які можуть перебувати або бути розміщеними на континенті, становить 76 тисяч. Будь-яка спроба знизити це число більш ніж на 45 днів вимагатиме сертифікації з боку Пентагону та консультацій з НАТО.
Законодавці сигналізують, що Європа залишається ключовим напрямом американської стратегічної відповідальності, навіть попри ініціативи «America First».
Важливо, що законопроєкт передбачає два роки фінансування безпекової допомоги Україні на рівні $400 млн щороку. Це стало однією з причин протесту з боку крайніх правих консерваторів, серед яких Маржері Тейлор Ґрін, яка заявила, що не підтримує «іноземні війни». Однак біпартизм у питанні підтримки України показує, що більшість Конгресу США визнає стратегічну вагу Києва як елемента європейської та глобальної безпеки.
Суперечки викликали й дії Пентагону, особливо проведення ударів по суднах у міжнародних водах, які забрали життя більш ніж 87 осіб з вересня. Низка членів обох партій звинуватила міністра оборони Піта Гегсета у приховуванні інформації від Конгресу.
Законопроєкт зобов’язує Пентагон надавати законодавцям повне відеооперацій без редагування, а також накази щодо проведення атак. У разі відмови 25% від його бюджету на поїздки буде заблоковано.
Конгрес США незадоволений не лише прозорістю операцій, а й темпами модернізації закупівель у військових. Автори законопроєкту стверджують, що документ прискорить і спростить процедури придбання озброєння та забезпечення, що є важливою частиною національної безпеки в умовах глобального зростання конфліктів і змагання з Китаєм.
Значним компромісом став блок соціальних положень. Республіканці погодилися вилучити норми, що забороняли фінансування гендерно-підтверджувальних операцій, однак залишили пункт, що забороняє участь трансгендерних жінок у жіночих спортивних командах військових академій. Водночас спікер Майк Джонсон вдруге заблокував включення до пакета покриття IVF для військових, що стало болючим питанням для демократів.
Окремої уваги заслуговує міжнародний блок законопроєкту. Він скасовує рештки військових авторизацій часів Іраку та Перської затоки, якими президенти різних партій користувалися для проведення операцій без схвалення Конгресу. Таким чином законодавці повертають собі частину контролю над військовими діями — давню тему міжгілкових дискусій у США.
Легалізаційні зміни торкнулися навіть Сирії: законопроєкт скасовує суворі санкції, накладені ще за режиму Башара Асада, що, на думку Конгресу США, могло б допомогти у відновленні економіки країни після багаторічної війни. Цей крок став рідкісним прикладом двопартійної згоди на фонові численних внутрішніх конфліктів.
Найгостріші дискусії викликав авіаційний блок. До законопроєкту була внесена норма, що дозволяє військовим вимикати систему посиленого трекінгу під час польотів у районі Вашингтона. NTSB і сенатори з обох партій різко розкритикували цю пропозицію, наголошуючи, що вона підвищує ризик зіткнень. На тлі трагедії 29 січня біля аеропорту Рейгана, де загинули 67 людей, такий крок виглядає як відкат безпекових реформ FAA.
Ще однією спірною нормою стала процедура розширення повноважень федеральних і місцевих відомств із перехоплення та знешкодження дронів. Демократи застерігають, що без чітких правових рамок такі положення можуть призвести до порушення громадянських свобод та неконтрольованого стеження.
Законопроєкт також торкається внутрішньої політики. Він продовжує курс на посилення ролі Конгресу США як інституції, що може обмежувати адміністрацію у випадках відсутності прозорості. Представник Адам Сміт наголосив, що ухвалення документу — це «крок до відновлення балансування влади», що важливо в умовах політичної турбулентності та зростання впливу виконавчої гілки.
Структурно оборонний бюджет став компромісом між прихильниками жорсткого зовнішньополітичного курсу та законодавцями, які прагнуть зберегти сталість американських зобов’язань перед союзниками. Така динаміка свідчить, що США намагаються одночасно реалізувати «America First» і зберегти традиційну систему альянсів — складне завдання, яке потребує обережності і сталих механізмів контролю.
Попри внутрішньополітичні суперечки, оборонний бюджет на $900 млрд показує: стратегічний курс США залишається спрямованим на зміцнення глобальної присутності, контроль над ключовими регіонами та підтримку партнерів. Але ці рішення потребують відповідальності, прозорості та передбачуваності — саме цього вимагає від влади американське суспільство, яке пам’ятає ціну помилок у сфері національної безпеки.
