Державна вечеря у Віндзорському замку стала кульмінацією візиту Дональда Трампа до Великої Британії. Подія відбулася у залі Святого Георгія й вражала масштабом: білий краватний формат, 160 гостей, 155-футовий банкетний стіл та понад сотня обслуговуючого персоналу.
Серед учасників були представники королівської родини, британські урядовці та впливові бізнесмени. Поруч із Трампом сиділи король Чарльз III, принцеса Уельська Кетрін та держсекретар США Марко Рубіо. Інший бік столу представляли Меланія Трамп, принц Вільям та міністри уряду Кіра Стармера.
Список гостей включав яскравих постатей світового бізнесу: Руперта Мердока, Тіма Кука та керівника OpenAI Сема Альтмана. Така підбірка вказувала, що вечірня помпа мала і прагматичний підтекст — створити атмосферу для економічних та технологічних домовленостей.
Президент Трамп, у центрі, під час державного банкету у Віндзорському замку в середу — Фото басейну від Евана Вуччі
Меню відповідало рівню церемонії. Стартували з панакоти з крес-салату, доповненої пармезановим печивом та салатом із перепелиним яйцем. Основною стравою стала курка-ролад із Норфолку, загорнута у цукіні та приправлена чебрецем. Десерт — морозиво-бомба з ванілі та малиновим сорбе.
Алкогольна карта вражала символізмом. До події дібрали портвейн 1945 року — як нагадування про 45-го президента США, та коньяк 1912 року — рік народження матері Трампа. Окремим жестом став коктейль «Transatlantic Whisky Sour» із віскі Johnnie Walker, мармеладом та маршмелоу.
Хоч Трамп і є переконаним тверезником, ці символічні напої стали частиною дипломатичної мови. У деталях вечері можна прочитати меседжі про спільну історію, культурний обмін та торгівельні інтереси, які Британія намагається просувати у відносинах із Вашингтоном.
За межами замку протести в Лондоні нагадували про неоднозначність цього візиту. Проте у стінах Віндзора британська монархія й уряд створили для президента США саме той спектакль, який відповідає його уявленням про престиж і міжнародний статус.
Зʼявилися фотографії учасників вечері у Віндзорському замку — Даг Міллс
