Кремль відреагував на рішення 26 країн надати Україні післявоєнні гарантії безпеки, які передбачають створення міжнародних сил на суші, морі та в повітрі. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив у Владивостоці, що для Росії такі заходи є неприйнятними і «не можуть вважатися гарантіями безпеки».
Пєсков підкреслив, що будь-які справжні гарантії для України нібито вже були закладені в домовленостях, досягнутих у Стамбулі у 2022 році. За тим форматом, Київ мав відмовитися від вступу до НАТО та прийняти нейтральний, без’ядерний статус. В обмін Україна отримувала б «гарантії безпеки» від США, Росії, Китаю, Великої Британії та Франції. Кремль знову намагається повернути цю рамку у політичний дискурс, хоча українська влада чітко відкинула її після продовження агресії з боку РФ.
Попри офіційні заяви про «готовність до політико-дипломатичних рішень», Москва продовжує воєнні дії та водночас намагається знизити довіру до західних ініціатив. Пєсков наголосив, що для можливої зустрічі Зеленського й Путіна «потрібно ще багато попрацювати над технічними деталями». Фактично це означає відтягування будь-якого діалогу на вищому рівні.
На відміну від російських заяв, у Парижі лідери Європи й США оголосили про створення коаліції для надання Україні чітких і практичних гарантій після війни. Франція та Велика Британія заявили про готовність відправити війська, інші країни — допомогти тренуванням і озброєнням. Генсек НАТО Марк Рютте прямо сказав, що Москва «не має жодного права вето» на рішення України щодо власної безпеки.
Таким чином, позиція Кремля зводиться до спроб нав’язати Україні модель «нейтралітету під контролем Москви», яка давно втратила актуальність після масових воєнних злочинів і триваючих атак. Захід же демонструє готовність створювати нові інструменти безпеки без огляду на Росію.
