Кремль у середу відмовився офіційно коментувати заяви Польщі про збиття російських безпілотників у її повітряному просторі. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що ця тема «не входить до компетенції адміністрації президента» і є виключною прерогативою Міністерства оборони.
Ситуація стала безпрецедентною: уперше від початку повномасштабної війни країна-член НАТО відкрила вогонь у відповідь на російські апарати. Польські ВПС, за підтримки союзників по Альянсу, знищили кілька цілей після того, як у ніч на середу у польський повітряний простір увійшло 19 об’єктів.
Прем’єр Дональд Туск назвав подію «масштабною провокацією» і підкреслив, що це «найближчий до відкритого конфлікту момент із часів Другої світової». Він активував статтю 4 НАТО, вимагаючи консультацій союзників щодо колективної безпеки.
Пєсков, у свою чергу, заявив, що Кремль не отримував від Польщі жодних запитів на контакт. Він відкинув обвинувачення ЄС та НАТО у навмисній провокації, зазначивши, що «західне керівництво щодня звинувачує Росію без жодних аргументів». Водночас російське Міноборони досі не надало жодних коментарів з цього приводу.
Риторика Москви вписується у стандартну схему заперечення, яка спостерігається з 2022 року: уникнення прямої відповідальності та перекладання провини на зовнішні фактори. Проте масштабність інциденту з польським повітряним простором робить його точкою напруги не лише між Варшавою і Кремлем, а й у відносинах Росії з усім НАТО.
Подальша реакція Альянсу стане визначальною для зниження чи посилення ризику ескалації. Для Кремля ж тактика мовчання Міноборони і дипломатичного «відштовхування» відповідальності може лише поглибити підозри партнерів щодо навмисності дій Москви.
