Кремль офіційно заявив, що вітає бажання президента США Дональда Трампа сприяти завершенню війни в Україні після досягнення перемир’я на Близькому Сході. За словами речника Дмитра Пєскова, Росія «залишається відкритою до діалогу» і розраховує, що дипломатичні зусилля Вашингтона зможуть «підштовхнути Київ до конструктивного підходу».
Трамп напередодні виступив у Кнесеті, де оголосив про успішне припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС. У своїй промові він заявив, що після цього має намір «зосередитися на пошуку миру для України» і навіть згадав можливість переговорів із Тегераном щодо ядерної програми Ірану. Таким чином, новий зовнішньополітичний порядок денний Трампа включає Україну як наступний етап після близькосхідної угоди.
Пєсков у відповідь підкреслив, що Москва «вітає будь-які мирні ініціативи» та визнає ефективність спеціального посланця Трампа — бізнесмена Стівена Віткоффа, який раніше мав контакти з Володимиром Путіним. За словами речника Кремля, Москва сподівається, що дипломатичні здібності Віткоффа «сприятимуть просуванню процесу врегулювання в Україні».
Утім, у Києві подібні сигнали сприймають із насторогою. Українська сторона неодноразово заявляла, що Росія лише імітує готовність до переговорів, виставляючи умови, які фактично означають капітуляцію. Президент Володимир Зеленський підкреслює, що будь-які переговори можливі лише після повного виведення російських військ з окупованих територій.
Російська влада, своєю чергою, звинувачує Україну в «затягуванні переговорів» і небажанні створювати робочі групи для обговорення деталей можливої угоди. Пропагандистські ЗМІ РФ активно поширюють тезу про «нездатність Києва до компромісу», намагаючись представити себе стороною, яка прагне миру, тоді як реальні дії на фронті демонструють протилежне.
Аналітики зазначають, що Кремль використовує риторику про «мирні ініціативи» Трампа для створення образу міжнародної легітимності. Після багатьох місяців бойових дій Москва намагається перекласти відповідальність за відсутність переговорів на Київ і Захід. Така стратегія дозволяє Кремлю формувати потрібний інформаційний фон напередодні можливого дипломатичного сезону.
Водночас у Вашингтоні зберігається неоднозначність. Попри заяви про мирні цілі, Трамп не виключив можливості постачання Україні крилатих ракет Tomahawk, що викликало різку реакцію Москви. Пєсков назвав подібні кроки «небезпечним рівнем ескалації» й попередив про «серйозні наслідки». Це свідчить, що за красивими словами про мир стоїть складна гра силового балансу.
Міжнародні спостерігачі наголошують, що ініціатива Трампа, попри її декларативний характер, може відкрити нове вікно можливостей для дипломатії. Проте успіх залежатиме від того, чи готовий Білий дім реально впливати на Кремль, а не лише озвучувати символічні заяви. Україна, у свою чергу, розраховує на збереження підтримки союзників і наголошує, що мир можливий лише на справедливих умовах.
У підсумку, «мирна пауза» після угоди в Газі може стати лише коротким епізодом у глобальній грі. Кремль прагне використати момент, щоб повернутися до переговорного столу в статусі «миротворця», тоді як реальна мета залишається незмінною — збереження контролю над окупованими територіями.
