Москва відкинула можливість будь-якого впливу західних санкцій на свою політику у війні проти України. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков наголосив, що Росія «ніколи не відмовиться від послідовної позиції», яку неодноразово озвучував Володимир Путін, навіть попри нові обмеження, що обговорюються у Вашингтоні та Брюсселі.
Заява пролунала після того, як президент США Дональд Трамп заявив про готовність перейти до «другої фази» санкцій проти Москви. Європейський Союз також готує 19-й пакет обмежень, координуючи дії з Вашингтоном. Водночас ринки миттєво відреагували на риторику Заходу: ціни на нафту піднялися більш ніж на долар.
За понад три з половиною роки війни проти України Росія зіткнулася з десятками тисяч обмежувальних заходів, запроваджених Заходом.
Їхня мета — підірвати економіку РФ, яка на момент вторгнення у 2022 році оцінювалася у $2,2 трильйона, та послабити підтримку Путіна. Попри прогнози про крах, Кремль раніше звітував про зростання ВВП на 4,1% у 2023-му та 4,3% у 2024-му, однак у 2025 році економіка різко сповільнилася.
Голова Сбербанку Герман Греф визнав, що країна фактично перебуває у стані стагнації й ризикує увійти у рецесію, якщо не знизити високі відсоткові ставки. У свою чергу, звіт Центрального банку РФ свідчить, що економіка вже технічно у рецесії.
Попри це, Кремль заявляє, що санкції «абсолютно безрезультатні». Москва наполягає, що діє в межах «спеціальної військової операції», водночас продовжуючи масовані удари по Україні.
Остання атака, найбільша від початку війни, призвела до загибелі щонайменше чотирьох людей у Києві, включно з немовлям, та зруйнувала будівлю уряду.
Європейські лідери та Україна вважають, що Путін не зацікавлений у мирних переговорах. На їхню думку, завдання світу — не допустити перемоги Москви, а санкції залишаються одним із ключових інструментів тиску на російську економіку та військовий потенціал.
