Україна та Сполучені Штати у Вашингтоні 30 квітня 2025 року підписали угоду, яку персонально анонсував президент Дональд Трамп, та яка відкриває США преференційний доступ до українських проєктів із видобутку критичних корисних копалин. Казначей США Скотт Бессент підкреслив, що це «повне економічне партнерство», яке не обмежується лише рідкоземельними елементами, а включає інфраструктуру та енергетику. За його словами, завдяки цьому президент Трамп зможе вести переговори з Росією з набагато сильніших позицій, а російське керівництво побачить, що між цілями українського та американського народів немає жодного розриву.
Рідкоземельні елементи — група з 17 металів, серед яких лантан, церій, неодим, ербій та ітрій, що незамінні для виробництва потужних магнітів в електромобілях, супутникових системах, мобільних телефонах і високоточному оборонному обладнанні. Ці метали перетворюють електричну енергію на механічний рух, і наразі не існує жодної альтернативи, здатної забезпечити їх технічні характеристики.
За визначенням Геологічної служби США, до переліку критичних мінералів входить понад 50 позицій, серед яких рідкоземельні елементи, нікель, літій, графіт та інші. Вони є фундаментальними для секторів оборони, авіації, високих технологій і «зеленої» енергетики, адже без них неможливо виготовити сучасні акумулятори, турбіни, композитні матеріали та електроніку.
За даними Державної служби геології та надр України, у нашій країні підтверджені родовища 22 із 34 мінералів, визначених ЄС як критичні. До цього переліку входять індустріальні та будівельні матеріали, феросплави, дорогоцінні і чорні метали, а також низка рідкоземельних елементів. Хоча детальна інформація щодо багатьох родовищ засекречена, загальні обсяги ресурсів доступні для аналізу іноземними партнерами.
Ключові рідкоземельні елементи в Україні — це лантан і церій, які застосовують у телевізійних екранах та освітлювальних приладах; неодим — для магнітів у вітрових турбінах та акумуляторах електромобілів; ербій та ітрій — в ядерній енергетиці й лазерних технологіях. Дослідження ЄС також підтвердили запаси скандію, який використовують у виробництві надміцних і легких авіаційних сплавів.
Літій — один із найпопулярніших елементів «зеленої» енергетики, необхідний для виробництва акумуляторів для електромобілів, а також у керамічній та скляній промисловості. Обсяги підтверджених запасів літію в Україні сягають 500 000 метричних тонн, переважно в центральних, східних та південно-східних областях. Це створює передумови для стрімкого запуску місцевого виробництва батарей та зниження імпортної залежності Європи.
Графіт, який використовується в анодах літій-іонних акумуляторів та ядерних реакторах, становить близько 20 % світових ресурсів. Основні родовища зосереджені в центральних та західних регіонах, що полегшує організацію логістики та переробки.
Титан, котрий застосовують у виробництві авіаційних та медичних сплавів, знаходиться у північно-західних і центральних областях України. Крім того, країна має значні ресурси марганцю, берилію, галлію, цирконію, апатиту та флюориту — усі вони є важливими для високотехнологічних галузей промисловості.
Водночас через повномасштабне вторгнення Росії близько 40 % металургійних ресурсів та значна частина вугільних покладів виявилися під контролем окупаційних сил. Зокрема, втрачені дві літієві ділянки у Донеччині та Запорізькій області, тоді як родовища в Кіровоградській області залишаються під управлінням Києва. Це створює додаткові виклики для відновлення стабільної пропозиції критичних мінералів на внутрішньому ринку.
Саме в цьому контексті угода зі США набуває особливого значення. Підписання документа завершилося після декількох місяців складних переговорів, що ледь не зірвалися в останню мить через «надзвичайну перешкоду». Угода встановлює спільний інвестиційний фонд для відбудови української інфраструктури, дозволяє США інвестувати без надання Україні боргових зобов’язань і зберігає за Києвом право власності на надра. Прямих безпекових гарантій документ не містить, проте передбачає можливість постачання нових систем ППО та іншої допомоги, остаточні деталі якої узгоджуються окремо.
Казначей США Скотт Бессент акцентував: «Американський народ не заробляє, якщо українці не процвітають. Тепер ми повністю узгоджені в економічному плані. І я думаю, це сильний сигнал для російського керівництва, і це дасть президенту Трампу можливість вести переговори з Росією на ще міцніших засадах». Він також зазначив, що «це не просто рідкоземельні елементи — це інфраструктура, це енергетика. Тут є можливість для обох сторін по-справжньому перемагати».
Перший заступник міністра економіки України Олексій Соболєв повідомив, що уряд готує близько 100 ділянок для ліцензування у рамках міжнародних проєктів із США, Великої Британії, Франції та Італії. Загальний інвестиційний потенціал сектору критичних корисних копалин оцінюється в $12–15 млрд до 2033 року. Попри високу кваліфікацію робочої сили та розвинену інфраструктуру, інвесторів стримують складні регуляторні процедури, обмежений доступ до геологічних даних і труднощі з оформленням земельних ділянок.
Експерти наголошують, що успіх реалізації цих проєктів залежатиме від прозорості ліцензування, модернізації інфраструктури, спрощення земельного законодавства та тісної співпраці бізнесу з науковцями. Якщо Україна подолає бюрократичні перепони та вчасно запустить видобуток критичних корисних копалин, вона зможе не лише забезпечити внутрішні потреби, а й стати одним із ключових гравців світового ринку «зеленої» економіки, значно підвищивши експортний потенціал і зміцнивши економічну безпеку держави.
