Громадянська ідентичність українців: зміни у часи війни
Сучасна українська ідентичність переживає значні трансформації. За даними соціологічної групи "Рейтинг", 94% українців визначають себе громадянами України. Це означає, що на тлі зовнішньої агресії та загроз національній безпеці громадяни дедалі більше асоціюють себе не лише зі своїм регіоном, а з державою загалом. Під час повномасштабної війни 77% респондентів зазначили, що відчувають сильніший зв’язок із країною, ніж із місцевою спільнотою.
Цей показник підкреслює глибоку єдність українського суспільства, яка формувалася під час кризових подій. Відчуття національної ідентичності тепер є визначальним фактором у самоусвідомленні громадян. Водночас лише 8% опитаних ідентифікують себе як "радянську людину", що демонструє остаточний розрив із минулим і відхід від радянських практик мислення та цінностей.
Важливою складовою цього процесу є усвідомлення власної приналежності до Європи. Близько половини українців відчувають себе європейцями, що не лише відображає геополітичні орієнтири країни, а й демонструє зміну культурних та соціальних пріоритетів. Така самоідентифікація часто стає основою для побудови суспільства, орієнтованого на демократичні цінності та верховенство права.
Трансформація ідентичності також впливає на соціальну поведінку. Українці все частіше сприймають себе як активних учасників життя держави, готових до взаємодопомоги, підтримки та громадянської солідарності. Результати дослідження свідчать, що соціальний капітал українців за останні роки суттєво зріс, і це відображається у повсякденних діях людей.
Цінності українців у сучасному суспільстві
Коли респондентів просили обрати три найважливіші цінності, перше місце посіла перемога України – 62% опитаних вважають її ключовою. Родина та близькі посіли друге місце (53%), а власне здоров’я – третє (34%). Незалежність держави важлива для 26%, а відновлення країни – для 20% українців.
Ці дані показують, що українці поєднують особистісні та колективні цінності, прагнучи захистити своє життя та безпеку близьких, одночасно відстоюючи суверенітет і відбудовуючи країну. Це відображає синергію між особистою мотивацією та патріотичною позицією, яка формує активну громадянську позицію.
Водночас перевага цінностей, пов’язаних із родиною, здоров’ям та відновленням держави, демонструє прагматичний аспект української самоідентифікації. Люди оцінюють своє життя в контексті безпеки та стабільності, намагаючись підтримувати близьке коло та водночас сприяти розвитку суспільства.
Таке поєднання особистих та суспільних цінностей впливає на поведінкові моделі громадян: вони готові активно допомагати Збройним Силам, переселенцям та людям у складних ситуаціях. Це не лише моральний вибір, а й віддзеркалення високого рівня соціальної солідарності.
Цінності, що транслюють відновлення та незалежність держави, формують довгострокову перспективу розвитку суспільства. Вони закладають основу для консолідації українців у процесі відбудови країни після війни, підкреслюючи роль активного громадянства у забезпеченні стабільності та безпеки.
Довіра та соціальний капітал українців
Згідно з дослідженням, загальний індекс довіри українців становить 3,0 (за шкалою від 1 до 5). Найбільше довіри люди висловлюють до близького кола – рідних, друзів та мешканців свого міста або села (3,9). Натомість довіра до суспільного кола – інституцій, організацій та невідомих людей – є нижчою: 2,9 та 2,4 відповідно.
Особлива увага приділяється довірі до волонтерських організацій: 63% українців відзначають їхню надійність. Громадські організації, місцева та центральна влада отримують менше довіри, що відображає певний скепсис щодо офіційних інституцій і водночас підкреслює роль громадянського суспільства у кризових умовах.
Високий соціальний капітал українців проявляється у конкретних діях. 86% громадян надавали допомогу людям у складних ситуаціях під час війни, з них 27% – за межами родинного кола. Фінансова та нефінансова підтримка ЗСУ, допомога переселенцям і людям з інвалідністю демонструє високий рівень солідарності та взаємодопомоги.
Також українці беруть участь у громадських слуханнях, підписують петиції, розв’язують локальні проблеми та долучаються до акцій і мітингів. Найактивніші в цьому плані мешканці Заходу та Центру країни, а також люди з вищим рівнем доходу. Ці прояви активності свідчать про зріле громадянське суспільство, готове до співпраці та конструктивного впливу на розвиток держави.
Єдність і стійкість українського суспільства
Індекс стійкості українського суспільства становить 3,6, що вище середнього рівня. Майже дві третини респондентів відчувають єдність з іншими українцями, а 53% ідентифікують себе з місцевою громадою. Це підкреслює взаємозв’язок між національною та локальною ідентичністю, який зміцнює соціальну стабільність.
Оцінка рівня солідарності та взаємодопомоги становить 48%, справедливості – 45%, а впевненість у здатності держави ухвалювати правильні рішення під час криз – 44%. Ці показники демонструють, що українці критично оцінюють інституції, але водночас покладаються на власні ресурси та суспільні мережі підтримки.
Підсумовуючи, результати дослідження свідчать про глибоку трансформацію української самоідентифікації та громадянської позиції. Люди дедалі більше відчувають себе частиною єдиної держави, орієнтованої на європейські цінності, активно підтримують одне одного та долучаються до відновлення країни.
Соціальна солідарність, активність громадян і довіра до волонтерських інституцій формують стійке та згуртоване суспільство, здатне протистояти зовнішнім загрозам і будувати майбутнє на власних принципах.
