Повномасштабна війна Росії проти України стала не лише найбільшим військовим конфліктом у Європі за останні десятиліття, а й своєрідною лабораторією сучасних технологій. Саме тут світ побачив, як безпілотники, штучний інтелект, високоточна зброя та засоби радіоелектронної боротьби кардинально змінюють характер бойових дій. На думку британського оглядача Меттью Перріса, ці зміни означають, що майбутні війни будуть зовсім не схожими на ті, до яких звикло людство.
У своїй статті для The Spectator експерт наголошує, що найбільшу небезпеку становить вже не масштабне вторгнення із застосуванням сотень тисяч військових. Натомість головною зброєю стають безпілотники, які здатні завдавати ударів на великій відстані, перетворюючи будь-яку територію на потенційну зону ризику.
За словами Перріса, сучасні війни дедалі більше нагадують комп'ютерну гру, де оператор керує дроном за сотні або навіть тисячі кілометрів від місця атаки. Проте за віртуальним екраном стоять цілком реальні людські життя, а наслідки таких ударів можуть бути не менш руйнівними, ніж застосування традиційної авіації чи артилерії.
Експерт вважає, що саме масове використання безпілотників стало одним із головних уроків війни в Україні. Дрони вже давно перестали бути лише допоміжним засобом розвідки. Сьогодні вони виконують широкий спектр завдань — від спостереження за противником до високоточних ударів по техніці, складах, командних пунктах і логістичних маршрутах.
Саме тому багато країн світу переглядають свої оборонні стратегії. Якщо ще кілька років тому основна увага приділялася закупівлі дорогих бойових кораблів, літаків або бронетехніки, то зараз дедалі більше ресурсів спрямовується на розвиток безпілотних систем, засобів їхнього виробництва та платформ для запуску.
На думку Перріса, чисельність армії у майбутньому вже не буде визначальним фактором перемоги. Значно важливішими стануть технологічна перевага, швидкість виробництва безпілотників, ефективність засобів радіоелектронної боротьби та здатність адаптуватися до нових умов ведення війни.
Особливу увагу британський оглядач звертає на психологічний аспект нових конфліктів. Він наводить слова українського оператора безпілотників, який пояснив журналістам, що сучасні технології повністю змінили відчуття війни.
За його словами, сьогодні вже неможливо вважати, що бойові дії відбуваються десь далеко. Якщо раніше багато людей могли спостерігати за війною лише через телевізійні новини, то тепер вона здатна буквально прийти до порогу будь-якого будинку у вигляді ракети чи безпілотника.
Саме ця особливість, на думку експерта, стане головною рисою воєн майбутнього. Новітні технології роблять практично кожного громадянина потенційним учасником конфлікту незалежно від того, чи перебуває він на фронті.
Перріс вважає, що майбутні війни дедалі більше нагадуватимуть затяжні кампанії дистанційного виснаження. Держави використовуватимуть безпілотники, далекобійні ракети, диверсійні операції, кібератаки та інші інструменти для постійного тиску на супротивника без необхідності масштабного наступу.
Фактично, зазначає він, такі конфлікти матимуть багато спільного з терористичними методами ведення боротьби. Різниця полягатиме лише в тому, що за атаками стоятимуть не окремі угруповання, а цілі держави, які дистанційно завдаватимуть ударів по військових та цивільних об'єктах.
Ще однією важливою зміною стає переосмислення ролі масованих бомбардувань. Якщо раніше удари по інфраструктурі часто передували наземному наступу, то тепер вони можуть використовуватися як самостійний інструмент тиску. Завдяки розвитку високоточної зброї противник може роками завдавати ударів по енергетичних, транспортних або промислових об'єктах, не намагаючись захоплювати території.
На думку оглядача, саме такі затяжні конфлікти можуть стати типовими для найближчих десятиліть. Вони перебуватимуть у проміжку між відкритою війною та постійною загрозою, створюючи відчуття нестабільності та виснажуючи держави економічно й психологічно.
Досвід війни в Україні підтверджує, що сучасні технології вже змінили правила ведення бойових дій. Безпілотники стали невід'ємною частиною майже кожної військової операції, а швидкість розвитку нових рішень настільки висока, що тактика застосування БпЛА постійно змінюється.
На цьому тлі дедалі більше уваги привертає й нарощування безпілотних можливостей Росії. За оцінками експертів, Москва активно розширює парк ударних безпілотників, зокрема Shahed, а також FPV-дронів, які можуть використовуватися у потенційних майбутніх конфліктах.
Аналітики не виключають, що саме безпілотні технології стануть одним із ключових інструментів можливого протистояння між Росією та країнами НАТО. Такі оцінки дедалі частіше лунають на тлі повідомлень про збільшення виробництва дронів і розвитку нових засобів їхнього застосування.
Додаткове занепокоєння висловлюють і європейські політики. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський раніше заявив, що Росія може готувати провокації проти його країни, що лише посилює дискусії про необхідність зміцнення систем протиповітряної оборони та розвитку власних безпілотних сил.
Фахівці сходяться на думці, що сучасна війна дедалі більше переходить у технологічну площину. Перемогу визначатиме не лише кількість військових чи бронетехніки, а насамперед здатність держави швидко впроваджувати інновації, виробляти безпілотники, захищати критичну інфраструктуру та ефективно протидіяти новим видам загроз. Саме тому уроки війни в Україні сьогодні уважно вивчають військові відомства практично всіх провідних країн світу.
