Нове дослідження CSIS фіксує безпрецедентну ціну війни за майже чотири роки бойових дій і ставить під сумнів здатність Росії залишатися великою державою.
Війна Росії проти України наближається до одного з найпохмуріших символічних рубежів сучасної історії. Сукупна кількість загиблих, поранених і зниклих безвісти серед військових обох сторін може сягнути двох мільйонів осіб уже навесні 2026 року, йдеться в новому дослідженні Center for Strategic and International Studies.
Згідно з оцінками аналітиків CSIS, Росія втратила близько 1,2 мільйона військових, тоді як втрати України — близько 600 тисяч. Сукупний показник уже наближається до 1,8 мільйона, що робить цю війну найбільш кривавою для Європи з часів Другої світової. Для порівняння: жодна велика держава не зазнавала таких людських втрат за такий період у XXI столітті.
Проблема точного підрахунку втрат супроводжує війну з перших місяців. Росія системно занижує дані про загиблих і поранених, а Україна з міркувань безпеки не публікує офіційної статистики. Саме тому дослідження спирається на оцінки урядів США та Великої Британії, а також на відкриті джерела розвідки й незалежні моделі.
Цифри виглядають ще похмуріше в динаміці. За підрахунками CSIS, лише у 2025 році Росія втратила близько 415 тисяч військових, у середньому майже 35 тисяч на місяць. За словами президента Дональд Трамп, темп втрат нині становить близько 26 тисяч солдатів щомісяця з обох сторін.
За попереднім аналізом Дейком, ключовий парадокс полягає в тому, що ці втрати не конвертуються у стратегічні здобутки. З січня 2024 року Росія змогла захопити лише 1,5% української території, зберігаючи загальний контроль приблизно над 20% країни. Просування подекуди вимірюється десятками метрів на день — від 15 до 70 метрів, що є вкрай низьким показником для війни такого масштабу.
Основні бойові дії зосереджені на сході — в Донецька область та Луганська область, де російські війська намагаються досягти повного контролю. Зимові умови сповільнили обидві армії, але не зупинили бойових дій, перетворивши фронт на зону виснаження.
Тактика війни зазнала помітної еволюції. Через постійну присутність дронів у повітрі Росія дедалі рідше застосовує великі бронетанкові колони. Натомість використовуються малі групи піхоти, мотоцикли або просування пішки, щоб зменшити помітність. Українські оператори БПЛА, у відповідь, відстежують сліди на снігу — кроки й колії шин стали такою ж цінною розвідінформацією, як радіоперехоплення.
Україна, маючи менші людські ресурси, втрачає більшу частку своєї армії, ніж Росія. За оцінками CSIS, 100–140 тисяч українських військових загинули з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Російські втрати лише серед загиблих наближаються до 325 тисяч осіб.
Росія утримує чисельність військ завдяки жорстким і суперечливим методам: першому з часів Другої світової масовому призову, вербуванню в’язнів і боржників, а також фінансовим бонусам для контрактників. Додатковим чинником стала участь північнокорейських підрозділів — до 15 тисяч військових, частина з яких, за даними південнокорейської розвідки, вже зазнала значних втрат.
Виснаження війною відчутне і в економіці Росії. Один з авторів дослідження, аналітик Seth G. Jones, зазначає: воєнна економіка РФ перебуває під дедалі більшим тиском. У 2025 році зростання сповільнилося до 0,6%, виробництво скорочується, а глобально конкурентних технологічних компаній для довгострокового розвитку фактично немає.
«Погана бойова ефективність в Україні та спад продуктивності свідчать, що Росія перебуває в серйозному занепаді як велика держава», — зазначає Джонс. Хоча РФ зберігає ядерний арсенал і чисельну армію, її потенціал у військовій, економічній та науково-технологічній сферах суттєво деградує.
Ці дані були оприлюднені на тлі рідкісного дипломатичного пожвавлення. Нещодавні переговори за участі України, Росії та США завершилися обережно позитивно. Президент Володимир Зеленський заявив про готовність до подальших зустрічей, а речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив намір продовжити діалог.
Втім, навіть можливі переговори не зупиняють реальність на фронті. Щодня війна продовжує забирати життя, а цифри втрат зростають незалежно від дипломатичних жестів. Саме тому експерти застерігають: кожен місяць затягування означає десятки тисяч нових жертв без суттєвої зміни лінії фронту.
Раніше «Дейком» вже аналізував, як позиційна війна виснаження змінює баланс сил і чому навіть мінімальні територіальні здобутки обходяться Росії непропорційно дорого (матеріал від 14 грудня 2025 року). Тоді редакція дійшла висновку, що стратегія «м’ясних штурмів» має межу ефективності — і нинішні дані CSIS цю оцінку підтверджують.
Майже два мільйони втрат — це не лише статистика. Це зламані родини, демографічні провали й довгострокові соціальні наслідки для обох країн. Війна дедалі чіткіше постає не як шлях до перемоги, а як механізм взаємного виснаження, де ціна кожного кілометра вимірюється тисячами життів. І саме це робить пошук реального політичного виходу з конфлікту питанням не стратегії, а виживання.
