Президент Франції Еммануель Макрон публічно підтримав ідею запровадження жорстких обмежень на використання соціальних мереж дітьми, назвавши це необхідним кроком для захисту молоді від цифрових загроз. Його заява пролунала у новорічному зверненні та стала сигналом до активних політичних дій.
Законодавча ініціатива передбачає повну заборону доступу до соціальних мереж для дітей віком до 15 років. Обговорення законопроєкту у французькому парламенті заплановане на найближчі місяці, а його можливе впровадження — вже з осені наступного року.
Президент Франції наголосив, що держава має взяти на себе відповідальність за цифрову безпеку дітей, так само як вона регулює доступ до алкоголю чи тютюну. За його словами, соціальні мережі становлять серйозну загрозу психоемоційному розвитку неповнолітніх.
У своїй промові Макрон підкреслив, що діти та підлітки стають мішенню для кібербулінгу, дезінформації, сексуального контенту та онлайн-маніпуляцій. Він наголосив, що цифровий простір сьогодні практично не має достатнього рівня контролю та відповідальності.
Франція не єдина країна, яка рухається в цьому напрямку. Наприкінці 2025 року Австралія вже запровадила заборону на користування соціальними мережами для дітей до 16 років, ставши першою державою з настільки жорстким регулюванням цифрового простору.
Подібні ініціативи активно обговорюють також у Данії, Іспанії та Румунії. Уряди цих країн вивчають можливість запровадження вікових обмежень або обов’язкового батьківського контролю для доступу до онлайн-платформ.
У самій Франції суспільна підтримка таких заходів є високою. Згідно з опитуваннями, майже 80 відсотків батьків схвалюють ідею обмеження доступу дітей до соціальних мереж. Багато хто вважає, що цифрове середовище стало надто агресивним і неконтрольованим.
Раніше французький парламент уже ухвалював закон, що передбачав обмеження доступу до соцмереж для дітей, однак документ не набув чинності через невідповідність нормам Європейського Союзу. Нова ініціатива враховує попередні юридичні зауваження.
Макрон неодноразово заявляв про необхідність створення «цифрового віку повноліття», за якого доступ до соціальних платформ можливий лише після досягнення певного віку. Він порівнює це з заборонами на алкоголь, що з часом стали суспільною нормою.
Президент також підкреслив, що діти до 15–16 років ще не мають сформованої емоційної та когнітивної стійкості, аби безпечно взаємодіяти з агресивним цифровим середовищем. Саме тому держава має втрутитися.
На законодавчому рівні Франція вже зробила крок уперед: Сенат одноголосно підтримав законопроєкт, який передбачає обов’язкову згоду батьків для реєстрації дітей віком від 13 до 16 років у соціальних мережах. Остаточне рішення має ухвалити нижня палата парламенту.
Експерти з цифрової безпеки вважають, що приклад Франції може стати каталізатором для масштабних змін у всьому Європейському Союзі. Питання регулювання соцмереж дедалі більше переходить з площини етики у сферу державної політики.
Водночас критики застерігають, що технічна реалізація таких заборон буде складною, а діти можуть обходити обмеження за допомогою VPN або фейкових акаунтів. Це ставить перед державами нові виклики у сфері контролю та приватності.
Попри це, курс Франції демонструє чітку тенденцію: захист дітей у цифрову епоху стає політичним пріоритетом. Дискусія вже вийшла за межі національних парламентів і формує нову європейську стратегію цифрової відповідальності.
Рішення Парижа може змінити баланс між свободою користування інтернетом і безпекою неповнолітніх. У найближчі роки саме ця тема стане однією з ключових у дебатах про майбутнє цифрового суспільства в Європі.
