Президент Франції Еммануель Макрон 1 липня провів першу телефонну розмову з Володимиром Путіним від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Ця двогодинна розмова стала важливим дипломатичним сигналом у контексті затяжного збройного конфлікту на сході Європи. За повідомленням Єлисейського палацу, Макрон підтвердив непохитну підтримку Францією суверенітету та територіальної цілісності України.
Він наголосив на необхідності якнайшвидшого встановлення режиму припинення вогню та початку повноцінних переговорів між Україною та Росією для досягнення сталого та довготривалого миру.
Французький лідер також заявив, що політичне вирішення єдино можливе в умовах збереження принципів міжнародного права. Кремль, зі свого боку, заявив, що Путін у розмові згадав, що війна в Україні є, на його думку, прямим наслідком політики західних країн.
Він підкреслив, що будь-яка мирна угода повинна враховувати довгострокові інтереси Росії, а її реалізація має бути стабільною, а не тимчасовим компромісом. Окрім українського питання, президенти обговорили ситуацію навколо ядерної програми Ірану.
Обидві сторони погодилися, що цей конфлікт має бути вирішений виключно дипломатичними засобами. У спільному комюніке зазначено, що Франція та Росія наголошують на важливості дотримання Іраном своїх зобов'язань у межах Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а також на праві Тегерана розвивати мирну ядерну енергетику.
Також обговорювалася роль Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), співпраця з яким має залишатися безперервною. Обидві столиці підтвердили готовність до подальшої координації зусиль у цих напрямах. Очікується, що найближчим часом Макрон і Путін знову вийдуть на зв’язок, аби продовжити діалог.
Повернення Франції до безпосередніх перемовин із Кремлем після більш ніж дворічної паузи викликає неоднозначну реакцію серед країн ЄС. З одного боку, це сприймається як намагання знизити градус напруженості, з іншого — як ризик легітимізації агресора без достатніх гарантій припинення вогню.
Президент Франції Еммануель Макрон розмовляє з президентом Росії Володимиром Путіним під час відеоконференції в Єлисейському палаці в Парижі, Франція, 26 червня 2020 року. Мішель Ейлер
Українська влада наразі не коментувала розмову, але в контексті попередніх заяв президента Володимира Зеленського ключовими умовами мирного врегулювання залишаються повне виведення російських військ, відновлення контролю над усією територією України в межах міжнародно визнаних кордонів, включно з Кримом, та притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності.
Тема ядерного Ірану, хоч і не є центральною для європейського безпекового дискурсу, залишається актуальною для глобальної стабільності, особливо на тлі напруженості у відносинах між Тегераном, Тель-Авівом та Вашингтоном.
Макрон та Путін, попри глибокі протиріччя, дійшли згоди щодо недопущення ескалації навколо Ірану. Ця позиція потенційно відкриває простір для створення нових дипломатичних форматів, у яких Європа може виступити медіатором між конфліктуючими сторонами. Загалом розмова Макрона з Путіним не означає зняття санкційного тиску чи визнання російських дій легітимними.
Вона радше відображає спробу впливати на хід війни не лише через військову підтримку України, а й через політичні важелі, аби стимулювати Кремль до мирного процесу, нехай навіть у тестовому форматі.
Дипломатія на тлі війни залишається складним інструментом, але у випадку України кожен дипломатичний контакт може мати стратегічне значення, особливо якщо він сприятиме збереженню людських життів, деескалації та поверненню до переговорів на умовах міжнародного права.
