Уперше з вересня 2022 року відбулася телефонна розмова між президентом Франції Емманюелем Макроном і президентом Росії Володимиром Путіним. За словами обох сторін, обговорення було “істотним” і тривало дві години.
Основними темами стали війна Росії проти України та загострення ситуації довкола Ірану й Ізраїлю. Втім, за підсумками розмови сторони продемонстрували протилежні підходи до ключових питань — передусім майбутнього окупованих територій України.
За даними Єлисейського палацу, Макрон підкреслив “незмінну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України” та закликав до негайного припинення вогню й початку мирних переговорів.
Французький лідер також провів консультації з президентом України Володимиром Зеленським до і після розмови з Путіним, а також поінформував про її результати президента США Дональда Трампа.
Кремль, своєю чергою, оприлюднив свою версію бесіди: Путін вкотре повторив, що “війна в Україні є прямим наслідком політики Заходу, який роками ігнорував безпекові інтереси Росії”.
У заяві йдеться, що будь-яка потенційна мирна угода має мати “всеохопний і довготривалий характер” та враховувати “нові територіальні реалії” — формулювання, яке означає вимогу визнання окупованих Росією територій як частини РФ. Це суперечить позиції України, ЄС і більшості країн світу, які не визнають анексії Криму, Донеччини, Луганщини, Запоріжжя й Херсонщини.
Макрон, як і раніше, дотримується підходу, що лише Україна має вирішувати, чи готова на будь-які поступки щодо територій. Франція — одна з країн, які послідовно підтримують Київ і є постійним членом Ради Безпеки ООН разом із Росією.
Іншим важливим пунктом розмови стала ситуація на Близькому Сході, зокрема розвиток іранської ядерної програми. Після ударів США та Ізраїлю по іранських об’єктах, парламент Ірану схвалив законопроєкт про обмеження співпраці з МАГАТЕ. Тегеран заперечує, що має намір створити ядерну зброю, однак стурбованість міжнародної спільноти зростає.
Путін, згідно з повідомленням Кремля, наголосив на праві Ірану розвивати мирний атом і дотримуватись Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. У той же час Макрон наполягав на необхідності повної прозорості з боку Тегерана й участі всіх п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН у врегулюванні кризи. Французький президент наголосив на важливості дипломатичного вирішення, яке охоплює ядерну програму, балістичні ракети та регіональну активність Ірану.
Попри значні розбіжності, лідери домовилися про подальші консультації. Макрон не відмовляється від прямого діалогу з Путіним — хоча його підхід неодноразово викликав критику серед партнерів по ЄС, особливо після відвідин Москви незадовго до початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Французька сторона вважає, що підтримка каналу зв’язку — це спосіб тримати дипломатичний контроль і тиснути на Росію через персональні контакти.
Тим часом в Україні тривають бойові дії вздовж 1000-кілометрової лінії фронту. Російська армія продовжує масовані атаки дронами Shahed та ракетами по українських містах, а окупаційна влада оголошує про “повний контроль” над Луганською областю — інформацію, яку Київ офіційно не підтверджує. На тлі цього дипломатичні зусилля, зокрема Парижа, виглядають як спроба запобігти подальшій ескалації та зберегти міжнародну єдність.
Розмова Путіна й Макрона — це сигнал, що попри розбіжності, Захід готовий до політичного діалогу, але не ціною відмови від принципів. А для України — це ще одне нагадування, що підтримка суверенітету, яку публічно підтверджує Франція, має критичне значення в умовах безпекової невизначеності.
