У ніч на 29 березня Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак за останній період, застосувавши аеробалістичну ракету "Кинджал" та 442 безпілотники різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, близько 300 із них становили ударні дрони типу "Шахед", що свідчить про продовження ставки ворога на масовість і виснаження систем ППО.
Українська протиповітряна оборона продемонструвала високу ефективність: попередньо знищено або подавлено 380 ворожих безпілотників. Водночас зафіксовано 16 влучань ударних БпЛА на семи локаціях, а також падіння уламків збитих цілей у ще 14 місцях. Це підкреслює складність відбиття атак такого масштабу навіть за високого рівня готовності.
Особливу увагу привертає використання ракети "Кинджал" — одного з найскладніших для перехоплення засобів у російському арсеналі. Її застосування в комбінації з сотнями дронів формує нову тактику комбінованих ударів, коли перевантаження ППО стає ключовою метою.
За попереднім аналізом «Дейком», подібні атаки мають не лише військову, а й психологічну мету — створити ефект постійної небезпеки та виснажити ресурси цивільної інфраструктури. Редакція звертає увагу, що збільшення кількості БпЛА у таких ударах є тенденцією останніх місяців і потребує адаптації оборонних стратегій.
Станом на ранок атака тривала: у повітряному просторі України залишалися ворожі дрони. Це вказує на зміну часових рамок ударів — від коротких інтенсивних хвиль до затяжних операцій, що ускладнює роботу ППО та підвищує ризики для населення.
Експерти з військової безпеки зазначають, що масовані атаки дронів типу "Шахед" дозволяють Росії компенсувати дефіцит високоточних ракет. Водночас "Кинджал" використовується як інструмент прориву, спрямований на критичні об’єкти інфраструктури. Така комбінація створює багаторівневу загрозу для енергетики, логістики та оборонних вузлів.
Серед ключових викликів — необхідність збільшення кількості систем ППО, удосконалення радіоелектронної боротьби та інтеграція нових технологій перехоплення. Україна вже демонструє успіхи у знищенні "Шахедів", однак масштаб атак вимагає системного підсилення.
Важливо також враховувати економічний аспект: дешеві дрони проти дорогих ракет-перехоплювачів створюють асиметрію витрат. Це змушує Україну шукати більш ефективні рішення, зокрема використання мобільних вогневих груп і нових засобів РЕБ.
Ключові слова: масована атака, БпЛА, Шахеди, Кинджал, Повітряні сили, ППО України, дрони-камікадзе, ракетний удар, військова тактика, протиповітряна оборона, атака Росії, повітряна тривога, енергетична інфраструктура, радіоелектронна боротьба.
У перспективі подібні атаки можуть ставати ще більш інтенсивними, адже Росія адаптує свою тактику під можливості української оборони. Водночас ефективність ППО України демонструє здатність протистояти навіть наймасштабнішим викликам, що залишається ключовим фактором у збереженні стабільності та безпеки країни.
