Москва за чотири години випустила 477 дронів Shahed і 60 ракет різних типів, ударивши по Києву, Львову, Миколаєву та ще п’яти областях, що змусило українську владу нагально вимагати від Вашингтона додаткові комплекси ППО Patriot для стримування ескалації четвертого року війни.
У ніч на неділю Повітряні сили зафіксували найінтенсивніший комбінований обстріл за весь час широкомасштабної агресії: російські війська атакували одночасно крилатими ракетами Х-101, балістичними «Іскандер-М» і роями ударних дронів Shahed-136, намагаючись прорвати рубежі української протиповітряної оборони та паралізувати критичну інфраструктуру від Львова до Дніпра.
Офіційний зведений підсумок Генштабу — 477 безпілотників і 60 ракет, з яких 211 дронів і 38 ракет були знищені зенітниками, ще 225 БпЛА втратили керування через радіоелектронну боротьбу або виявилися хибними цілями без вибухівки, що свідчить про тактику виснаження української ППО одночасними масованими хвилями.
Найжорсткіший бій точився над Київщиною, де сімейства ховалися у метро під гуркіт крупнокаліберних кулеметів і залпи «Панцирів», та над рідко атакованою Львівщиною, яка відносно близька до кордону з Польщею і через це традиційно вважалася безпечнішою.
Саме там, у повітряному бою над прикордонними районами, загинув український ас, керуючи винищувачем F-16: після знищення сьомої ворожої цілі його літак дістав критичні ушкодження, але льотчик встиг спрямувати корабель у безлюдну лісосмугу, врятувавши поселення, проте не зміг катапультуватися — це третя втрата F-16 за час експлуатації американських машин на українському фронті.
Люди ховаються в метро під час російського військового удару в рамках нападу Росії на Україну, Київ, Україна, 29 червня 2025 року. Аліна Смутко
Люди ховаються в метро під час російського військового удару в рамках нападу Росії на Україну, Київ, Україна, 29 червня 2025 року. Аліна Смутко
Президент Володимир Зеленський відразу звернувся до союзників через платформу X, наголосивши, що лише за останній тиждень Росія випустила 1 270 дронів-камікадзе, 1 100 авіабомб планування і 114 ракет, демонструючи здатність до постійного терору, доки має ресурси.
Він підкреслив, що Україна готова закупити в США додаткові батареї Patriot і розгорнути їх у глибокому тилу для захисту енергетичних об’єктів і житлових районів, але чекає на «лідерство та політичну волю Вашингтона».
Після зустрічі із Зеленським на саміті НАТО в Гаазі президент Дональд Трамп пообіцяв «розглянути» прохання Києва про нові ЗРК, однак Конгрес досі не ухвалив черговий пакет допомоги, на тлі чого кожен зенітно-ракетний дивізіон набуває критичної цінності.
Українська сторона акцентує, що навіть одна батарея Patriot у Львівській області суттєво скоротила б ризик ударів по транспортному коридору, через який надходять західні боєприпаси та гуманітарні вантажі.
Нічний обстріл вкотре показав обмеженість наявних засобів: у Центрі й на Півдні ЗСУ покладалися на зенітні комплекси NASAMS, IRIS-T і радянські С-300, запас ракет до яких виснажується швидше, ніж устигли відкритися нові лінії виробництва.
У Черкаській області уламки збитого безпілотника поранили 11 людей, серед них двоє дітей, зруйнувавши фасади трьох багатоповерхівок і корпус коледжу; ще одна постраждала — мешканка Івано-Франківщини, де уламки ракети пошкодили приватний будинок.
На Миколаївщині та у Дніпропетровській області горіли промислові склади та нафтобаза, а в Полтаві виведено з ладу ділянку залізничної колії, що уповільнило евакуаційні рейси.
Україна вважає, що нічні комбіновані удари мають кілька цілей: по-перше, виснажити запас зенітних ракет перед можливим наступом на землі; по-друге, вдарити по трансформаторних підстанціях і зривати графік відновлення енергосистеми; по-третє, психологічно тиснути на тилові регіони, демонструючи, що навіть західний кордон не гарантує безпеки.
Саме тому Київ дедалі гучніше наголошує: без додаткових Patriot, SAMP/T і достатньої кількості далекобійних ракет AIM-120 для NASAMS захистити мегаполіси та критичні вузли від сотень Shahed одночасно практично неможливо.
Жінка гладить собаку, ховаючись у метро під час російського військового удару в рамках нападу Росії на Україну, Київ, Україна, 29 червня 2025 року. Аліна Смутко
Люди ховаються в метро під час російського військового удару в рамках нападу Росії на Україну, Київ, Україна, 29 червня 2025 року. Аліна Смутко
Міністерство оборони Росії традиційно заявило про «точкові удари по військовій інфраструктурі» й одночасно через агентство РІА Новості повідомило про загибель однієї цивільної особи від українського дрона на окупованій Луганщині.
Київ спростовує навмисні атаки по мирних мешканцях і наголошує, що операції українських БпЛА спрямовані на військові об’єкти. Аналітики відзначають, що Кремль намагається медійно зрівноважити власні масовані обстріли й мінімізувати інформаційну поразку після кожного удару у відповідь, попри разючу асиметрію силових і матеріальних витрат.
Проте ключовим сигналом став не масштаб вибухів, а загибель пілота F-16 — символу сподівань на якісне посилення Повітряних сил. Зараз невідомо, скільки бойових «Фальконів» реально перебуває в строю: загальну кількість парк тримають у секреті, але експерти припускають, що на червень 2025 року Україна могла отримати до трьох десятків машин із Нідерландів, Данії та Бельгії.
Вони виконують завдання винищення крилатих ракет і прикриття фронтової авіації, часто працюючи у зв’язці з наземними системами ППО Patriot, знижуючи навантаження на радянські МиГ-29. Втрати такого літака — болючий удар не лише через ціну, а й через складність перепідготовки пілотів: середній курс триває до дев’яти місяців, а льотчиків із достатньою англійською та бойовим досвідом в Україні обмежена кількість.
Українське оборонне відомство вже наголосило, що загиблий герой буде представлений до звання «Герой України» посмертно, а сама подія стала ще одним аргументом, щоб західні уряди пришвидшили перемовини про передачу резервних F-16 зі складів Нацгвардії США.
Одночасно Київ посилює інтеграцію систем ППО з Польщею та Словаччиною: у планах — створити єдине інформаційне поле противоракетної оборони, щоб закривати західний напрямок комплексно. Польський уряд, незважаючи на зміну президента, підтвердив намір залишити український маршрут гуманітарних конвоїв у пріоритетних графіках.
На геополітичній арені нічний удар уписується в ширшу диспозицію: Москва демонструє НАТО, що здатна утримувати високу інтенсивність ракетних обстрілів, поки Захід вирішує внутрішні політичні дилеми.
Вид на українську столицю під час повітряної тривоги, на тлі російського нападу на Україну, в Києві, Україна, 28 червня 2025 року. Гліб Гараніч
Відсутність нових пакетів допомоги зі США після зміни адміністрації створює вікно вразливості, яким Кремль користується, намагаючись підривати моральний дух українців і переконати інвесторів, що «Україна — не захищена».
Саме тому офіційний Київ так наполягає на швидкому постачанні Patriot: кожен збитий Shahed або Х-101 — це не лише збережені життя й мегавати електроенергії, а й сигнал ринку, що держава здатна відновлювати бізнес середовище.
Таким чином, нічна атака стала лакмусовим папірцем. Україна вкотре довела: навіть без достатньої кількості далекобійних комплексів ППО Patriot її військові збивають більшість ворожих цілей, але ціна оборони зростає — людські життя, втрати дорогих F-16, руйнування інфраструктури. Водночас Вашингтон та Брюссель отримали новий аргумент: кожна затримка із системами ПРО збільшує ризик стратегічного блекауту, а відтак і гуманітарну кризу.
Тиск на агресора сьогодні — це не лише санкції, а й жорсткий купол над українським небом, який захистить енергетичне серце й дасть можливість економіці дихати. І поки Кремль запускає сотні дронів, Київ на кожному уламку вибитого Shahed пише одне слово: «Patriot». Саме воно нині є синонімом виживання й запорукою того, що пілоти F-16 виконуватимуть бойові завдання і повертатимуться на базу живими.
