Це дозволяє щорічно уникати сплати мільярдів гривень податків та створює суттєві загрози для економічної безпеки держави.
Розділ 1: Підприємництво на папері: масштаб проблеми
В Україні функціонує понад 50 тисяч фізичних осіб-підприємців, які не займаються реальним бізнесом, а фактично існують лише для обслуговування незаконних фінансових схем. Як повідомляє Бюро економічної безпеки, ці ФОПи залучаються до організації ухилення від сплати податків, виведення грошових коштів у готівку та легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.
Ключову роль у цій схемі відіграє молодь, зокрема студенти, які за символічну винагороду погоджуються надати свої електронні ключі та відкривати рахунки в банках. Для багатьох із них це виглядає як проста можливість заробити. Проте наслідки можуть бути серйозними: їхні дані використовуються у махінаціях, що порушують закон, а відповідальність часто лягає саме на власника ФОПа.
Загальний обсяг несплачених податків, які проходять через ці схеми, становить близько 70 мільярдів гривень щорічно. Ці кошти могли б спрямовуватися на фінансування оборонного сектора, соціальних програм чи інфраструктурних проєктів. Натомість вони осідають у тіні, де слідкувати за їх рухом практично неможливо.
Розділ 2: Як працює схема: техніка маніпуляцій
Схема діє за досить простим, але ефективним принципом. Молоді люди, часто не розуміючи повної суті того, на що погоджуються, надають зловмисникам доступ до своїх цифрових підписів та банківських облікових записів. Далі на їх ім’я відкривається ФОП, а через цей інструмент проходять транзакції, що імітують законну підприємницьку діяльність.
Підприємства реального сектора, які бажають мінімізувати свої податкові зобов’язання, укладають фіктивні угоди з такими «підприємцями». Через них здійснюється купівля нібито товарів або послуг, що дозволяє знижувати базу оподаткування. При цьому ФОП, на якого оформлено операцію, часто навіть не знає, що саме відбувається від його імені.
Згодом ці кошти знімаються у готівці та повертаються в економіку вже як «чисті». Для цього часто використовуються додаткові ланки схеми — банківські працівники, бухгалтери, юристи. Усе це створює складну, багаторівневу мережу, яку дуже важко викрити без системної роботи правоохоронних органів.
Розділ 3: Реакція держави та пропозиції реформ
Національні органи влади почали активніше протидіяти такому виду зловживань. Зокрема, у 2024 році Бюро економічної безпеки за підтримки Держфінмоніторингу вже зупинило майже 30 мільйонів гривень на рахунках підприємств з ознаками фіктивності. Це стало можливим завдяки активній співпраці між структурами, що відповідають за контроль над фінансовими операціями.
Виконувач обов’язків директора БЕБ Сергій Перхун запропонував створити Центр протидії податковим правопорушенням. Новий орган має координувати роботу БЕБ, Державної служби фінансового моніторингу та Державної податкової служби з виявлення та блокування схем використання фіктивних ФОПів.
Це рішення може стати дієвим механізмом у боротьбі з тіньовою економікою. Адже для ефективного викорінення проблеми потрібна не лише робота окремих відомств, а й створення єдиного інформаційного простору, де аналітики зможуть швидко реагувати на підозрілі транзакції.
Розділ 4: Соціальні ризики та відповідальність
Масове залучення молоді до таких схем створює не лише економічні, а й глибокі соціальні ризики. Студенти, які здають свої дані, можуть роками не знати про свою участь у правопорушеннях. Та коли справа доходить до перевірок, саме вони стають першими, кого викликають на допити чи навіть пред’являють обвинувачення.
Окрім того, постраждати можуть і їхні майбутні можливості. Участь у подібній схемі залишає слід в офіційній біографії — це може вплинути на працевлаштування, відкриття кредитів або участь у державних програмах. Більшість молодих людей не розуміють наслідків своїх дій, тому необхідна масштабна просвітницька кампанія.
Освіта, правова обізнаність та відповідальність — ключ до вирішення проблеми. Залучення студентів до фіктивного підприємництва має сприйматися не як легкий заробіток, а як ризикований крок із потенційно серйозними наслідками.
Розділ 5: Перспективи очищення економіки
Україна має всі передумови для створення прозорого та справедливого підприємницького середовища. Проте для цього потрібно системно боротися з фіктивними ФОПами, що руйнують довіру до бізнесу та призводять до втрати мільярдних надходжень до бюджету.
Запровадження цифрових рішень, аналітичних систем на базі штучного інтелекту, міжвідомча співпраця — це кроки, які здатні змінити ситуацію. Не менш важливо — створення правової культури, де участь у податкових махінаціях розглядається як ганебне явище, а не як вигідна змова.
