Мирей Ефонге захворіла кілька місяців тому, страждаючи від лихоманки та болючих пухирів у паху. Хвороба виснажила її настільки, що сусіди віднесли жінку до медичного центру в Пакаджума, перенаселеній громаді в Кіншасі, столиці Демократичної Республіки Конго. Медсестра викликала швидку допомогу, яка доставила пацієнтку до лікарні. Там її висипання, що поширилися на все тіло, було діагностовано як мавпячу віспу. "Я ніколи про це не чула", — зізналася пані Ефонге.
На момент її захворювання у серпні 2023 року вірус мавпячої віспи був майже невідомий у місті з 17 мільйонами мешканців. Тоді ще залишалася надія на стримування спалаху. Однак, за словами дослідників, це вікно можливостей швидко закрилося.
Ескалація епідемії: новий штам та його поширення
У 2023 році дослідники виявили новий штам вірусу, Clade Ib, у віддаленому гірничому містечку на сході Конго. Він швидко поширився, вражаючи мешканців не лише сільських регіонів, але й великих міст, включаючи Кіншасу. Цей штам, більш заразний, ніж попередній Clade Ia, спричинив рекордну кількість випадків — 53 000 за рік, що утричі більше, ніж у 2023 році. Близько 1 250 людей померли від вірусу.
Пакаджума, бідний район Кіншаси, став епіцентром нової хвилі інфекції. Багато жінок, що займаються секс-роботою, опинилися в зоні найбільшого ризику, оскільки штами Clade Ia та Clade Ib змішалися в цьому районі. "Ми спостерігаємо, як обидва клади циркулюють у цьому районі," — зазначає доктор Пласід Мбала з Національного інституту біомедичних досліджень Конго. "Це лише питання часу, коли хтось заразиться обома штамами одночасно."
Системні проблеми та бюрократія
Реакція на кризу зіштовхнулася з численними проблемами. Величезна територія країни, слабка інфраструктура, а також нестабільна система охорони здоров'я значно ускладнюють боротьбу з вірусом. Медичні працівники скаржаться на низькі зарплати, а бюрократичні перепони гальмують доступ до міжнародних фінансів.
Попри обіцянки масштабної вакцинації, кампанія триває дуже повільно. Із 385 000 доставлених доз вакцин використано лише 53 000. Сотні тисяч доз залишаються у морозильниках, а діти, які становлять половину інфікованих, взагалі не отримали щеплення. "Ми дуже незадоволені поточними темпами," — зазначає доктор Нгаші Нгонго, координатор боротьби з мавпячою віспою в Африканському центрі контролю та профілактики захворювань.
Медичні виклики у Пакаджума
Перенаселений район Пакаджума є найвразливішим осередком кризи. Мешканці живуть у злиднях, маючи мінімальний доступ до медичної допомоги. Лікарні, як-от Віджана, переповнені. У деяких палатах перебуває до шести пацієнтів, а медичні засоби використовуються економно. Контроль за поширенням вірусу майже відсутній, а контакт-особи хворих не відстежуються. Секс-робітниці, як Мирей Ефонге, бояться госпіталізації, побоюючись залишитися без підтримки.
Вакцинація: обіцянки проти реальності
Попри доставку вакцин із США та Японії, кампанія вакцинації стикається з численними труднощами. Японські вакцини для дітей потребують спеціальних голок і навчання персоналу, що додатково затримує імунізацію. Вакцини з коротким терміном зберігання після відкриття ампули часто втрачаються.
"Наші програми вакцинації не готові до такого роду викликів," — зізнається доктор Крістіан Нганду, керівник організації нагляду за хворобами в Конго.
Глобальні наслідки та перспективи
Мавпяча віспа стала симптомом ширшої кризи в системі охорони здоров’я Африки. Спалах вірусу у 2022 році в багатьох країнах світу було швидко взято під контроль завдяки вакцинації. У Конго ж відсутність належної підтримки дозволила вірусу поширитися в ізольованих громадах та вийти за межі країни.
"Якби світ звернув увагу на нас раніше, можна було б уникнути багатьох смертей," — заявляє доктор Нганду. Майбутнє боротьби з епідеміями залежить від комплексної підтримки систем охорони здоров’я, боротьби з корупцією та забезпечення базових умов життя для найбільш вразливих груп населення.
"Ми маємо зосередитися не лише на цій кризі, але й на системних змінах," — підкреслює доктор Нгонго. "Інакше такі епідемії ставатимуть звичайним явищем."
