Чорні метали як символ зміни економічних пріоритетів
2025 рік став показовим для української залізниці: вперше за тривалий час чорні метали впевнено обійшли зерно та вийшли на перше місце серед експортних вантажів. Залізничні перевезення металопродукції зросли на 13% і досягли 5,8 млн тонн. Цей показник є не просто статистикою, а маркером глибших трансформацій в економіці.
Для «Укрзалізниці» така динаміка означає зміну структури вантажної бази. Якщо раніше зерно було беззаперечним лідером, то нині саме металургія формує стабільний і прогнозований потік доходів. Це особливо важливо в умовах нестабільної зовнішньої торгівлі та логістичних обмежень.
Загальні обсяги залізничних перевезень залізної та марганцевої руди у 2025 році склали 42,8 млн тонн, тоді як чорних металів – 9,7 млн тонн. Паралельно металопродукція два місяці поспіль очолювала контейнерні перевезення, що свідчить про зміну форматів експорту та орієнтацію на нові ринки.
Зернові вантажі, попри значні 31 млн тонн перевезень, втратили позиції. Причина не лише у конкуренції з металом, а й у загальному виснаженні аграрної логістики, високих витратах і зменшенні маржинальності експорту.
Таким чином, чорні метали стали своєрідним економічним якорем для залізничної галузі. Вони забезпечують валютну виручку, робочі місця та підтримують суміжні сектори, водночас оголюючи системні проблеми, які роками накопичувалися у транспортній та промисловій політиці.
Нерівномірна динаміка експорту та удари по промисловості
Попри позитивні цифри щодо металу, загальна картина експорту у 2025 році була далекою від стабільності. «Укрзалізниця» фіксувала хвилеподібні коливання: періоди зростання змінювалися різкими спадами, особливо у сегменті залізної руди.
Однією з ключових причин стали масовані обстріли енергетичної інфраструктури навесні. Перебої з електропостачанням паралізували роботу підприємств гірничо-металургійного комплексу, а також ускладнили рух поїздів. Для залізниці це означало затримки, простої та втрату контрактів.
Внутрішні проблеми компаній лише посилили кризу. Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат змушений був зупинятися через високі ціни на електроенергію та логістику. Ferrexpo зіткнулася з адміністративним тиском і хронічними проблемами з відшкодуванням ПДВ, що вдарило по ліквідності.
У результаті виробництво залізорудної продукції в Україні за підсумками року скоротилося на 9%. Це відразу відобразилося на обсягах залізничних перевезень і зменшило експортний потенціал галузі.
Ці процеси показали вразливість моделі, що залежить від кількох великих гравців і зовнішніх чинників. Без системної підтримки енергетики, прогнозованих правил гри та модернізації логістики навіть зростання попиту не гарантує стабільності.
Тарифи, стагнація та виклики майбутнього
Аналітики сходяться на думці: рекордів у найближчі роки чекати не варто. Після стрімкого зростання у 2024 році, коли експорт ГМК залізницею збільшився на 57%, галузь увійшла у фазу стагнації. Втрата частини ринків через дію СВАМ та відсутність домовленостей про відтермінування обмежують можливості для маневру.
Додатковим ризиком залишаються перебої з електропостачанням, які не дозволяють планувати виробництво на довгу перспективу. Для інвесторів це сигнал обережності, а для залізниці – загроза скорочення вантажопотоків.
Ситуацію ускладнюють наміри «Укрзалізниці» підвищити вантажні тарифи. За внутрішніми розрахунками компанії, зростання тарифу на 20% може призвести до скорочення вантажів майже на п’яту частину. Це ставить під сумнів ефективність такого кроку.
У Міністерстві економіки наголошують: перш ніж говорити про підвищення тарифів, необхідно оновити тарифний збірник, який не переглядався з 2009 року. Без цього будь-які зміни виглядатимуть як латання дірок за рахунок бізнесу.
Експерти галузі та представники металургійних об’єднань нагадують, що відсутність реального реформування залізниці з 2012 року вже коштувала економіці понад 200 млрд грн переплат через монопольні тарифи. Підвищення ставок без глибоких змін лише звузить вантажну базу і послабить позиції України на світових ринках.
У підсумку 2025 рік показав: чорні метали здатні стати драйвером відновлення, але лише за умови зваженої тарифної політики, модернізації інфраструктури та реального діалогу між державою і бізнесом. Без цього навіть головний вантаж року не врятує систему від нових криз.
