Нова фінансова реальність: без prior actions
Рішення Міжнародного валютного фонду стало несподіваним навіть для досвідчених учасників перемовин. Уперше за всю історію співпраці України з Міжнародний валютний фонд було скасовано необхідність виконання prior actions до затвердження кредитної програми. Раніше саме ці попередні умови ставали своєрідним бар’єром, без подолання якого кошти не надходили.
Про зміни повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, наголосивши, що наразі немає жодних попередніх вимог для отримання фінансування. За її словами, питання України планують винести на засідання ради директорів Фонду вже наприкінці лютого.
Це означає, що механізм запуску нової кредитної програми на 8,1 млрд доларів суттєво спрощено. Після ухвалення рішення Україна може отримати перший транш у розмірі близько 1,5 млрд доларів протягом кількох днів. В умовах війни та постійного тиску на бюджет така швидкість має критичне значення.
Особливість цього кроку полягає в тому, що раніше невиконані структурні маяки, навпаки, переводилися в категорію prior actions. Тепер ситуація змінилася кардинально: вимоги щодо ПДВ для ФОПів, мит на посилки, податку для цифрових платформ і військового збору перенесено в статус структурних маяків.
Фактично МВФ визнав, що нинішні обставини в Україні потребують більш гнучкого підходу. Ідеться не лише про фінансову дисципліну, а й про виживання економіки в умовах системних атак на енергетичну інфраструктуру та постійних бюджетних викликів.
ПДВ для ФОПів: пауза замість негайного запровадження
Найбільший суспільний резонанс викликало питання ПДВ для ФОПів. Запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців раніше розглядалося як одна з ключових умов програми. Проте тепер це питання відтерміновано.
Згідно з досягнутими домовленостями, поріг для застосування ПДВ для ФОПів планують підвищити з 1 до 4 мільйонів гривень. Це суттєво зменшить кількість підприємців, яких торкнуться зміни: замість 660 тисяч — приблизно 257 тисяч представників малого бізнесу.
Терміни запровадження також залишаються предметом дискусії. Серед можливих варіантів — 2028 рік або момент вступу України до Європейського Союзу. Такий підхід дозволяє уникнути різкого податкового навантаження на бізнес у період воєнної нестабільності.
Водночас уряд не відмовляється від податкової реформи. Усі зміни планують об’єднати в єдиний законопроєкт із неофіційною назвою Beautiful Tax Bill. До нього увійдуть питання оподаткування цифрових платформ, митних правил для посилок, продовження 5% військового збору та механізми ПДВ для ФОПів.
Проте політична реальність залишається складною. За словами прем’єра, у парламенті поки що бракує голосів для ухвалення цього масштабного пакета. Податкові зміни в умовах війни сприймаються суспільством особливо чутливо, а депутати зважають на настрої виборців.
Фактор війни та роль Кристаліни Георгієвої
Пом’якшення умов з боку МВФ не відбулося у вакуумі. Вирішальним чинником стали суттєві зміни безпекової та економічної ситуації. Масовані удари по енергетичній інфраструктурі призвели до нових витрат і ризиків для бюджету.
Ключову роль у перегляді позиції Фонду відіграв візит до Києва директорки-розпорядниці Кристаліна Георгієва. За інформацією джерел, саме після її поїздки було ухвалено рішення змінити підхід до України.
Георгієва на власні очі побачила столицю в умовах відключень електроенергії, холодних будівель і постійної загрози обстрілів. Вона відвідала об’єкти енергетичної інфраструктури, що постраждали від російських атак, і переконалася в масштабі руйнувань.
Цей досвід, за словами співрозмовників, став переломним. МВФ визнав, що вимагати негайного виконання жорстких податкових змін у таких умовах означало б посилити внутрішній економічний тиск.
Таким чином, рішення Фонду стало не лише фінансовим, а й політичним сигналом підтримки. Воно демонструє розуміння глибини викликів, з якими стикається Україна.
Стратегія на майбутнє: гроші, бюджет і оборона
Нова кредитна програма відкриває шлях не лише до траншу від МВФ. Вона створює основу для масштабнішої фінансової підтримки з боку Європейського Союзу — до 90 млрд євро у 2026–2027 роках.
За попередніми розрахунками, у 2026 році Україна може отримати 60 млрд євро, з яких 15 млрд підуть на покриття бюджетних потреб, а 45 млрд — на оборону. У 2027 році очікується ще 30 млрд євро з подібним розподілом.
Міністерства фінансів та оборони вже працюють над уточненням потреб. Після фіналізації розрахунків їх передадуть міжнародним партнерам, щоб розпочати фінансування з квітня. Це критично важливо для стабільності державних видатків.
Водночас структурні маяки залишаються чинними. Податкова реформа, включно з ПДВ для ФОПів, не зникає з порядку денного, а лише змінює часові рамки. Україні доведеться виконати зобов’язання до наступного перегляду програми.
У нинішніх умовах рішення МВФ дає державі перепочинок. Воно дозволяє зосередитися на обороні, відновленні енергетики та підтримці економіки, не створюючи додаткового шоку для малого бізнесу. Питання ПДВ для ФОПів не зняте остаточно, але сьогодні воно більше не є бар’єром для отримання життєво необхідного фінансування.
