Позиція Кремля щодо участі у новому раунді мирних консультацій
Мирні консультації, які мають відбутися у Стамбулі 19 листопада, знову опинилися під знаком питання після чергових заяв з Москви. Прес-секретар російського керівництва Дмитро Пєсков наголосив, що держава поки не розглядає можливість долучення до діалогу. За його словами, від Києва не надходило жодних підтверджень щодо готовності відновити процес, а тому говорити про участь російської сторони передчасно.
У своїх коментарях він зазначив, що Москва начебто залишається відкритою до дипломатичних форматів, але повторив, що позиція не змінюється та давно відома всім учасникам регіональної й міжнародної політики. Водночас він підкреслив, що жодних контактів між керівниками держав або представниками турецької влади в найближчі дні не заплановано. Така заява створює додаткові перепони для можливого прогресу у перемовинах.
Складається враження, що Кремль знову обирає тактику очікування, оголошуючи про готовність до діалогу, але не роблячи реальних кроків назустріч. Відсутність офіційної реакції на запрошення чи ініціативи з боку Києва лише підсилює сумніви щодо щирості намірів російської сторони. Ця ситуація поглиблює дипломатичну паузу, яка тривала більшу частину року та не дала можливості просунутися до сталих домовленостей.
Таким чином, незважаючи на заяви про відкритість до переговорів, Москва фактично зберігає дистанцію, чітко демонструючи небажання змінювати підходи. Це знижує шанси на нові домовленості у Стамбулі та ускладнює дипломатичний формат у період, коли міжнародні партнери закликають до конструктивного діалогу. Ситуація вимагає ретельного аналізу, оскільки позиція Кремля може вплинути на перебіг зустрічі Зеленського та Віткоффа в Туреччині.
Передумови зустрічі Зеленського і Віткоффа та роль Туреччини
Зустріч президента України Володимира Зеленського зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом стала однією з найочікуваніших дипломатичних подій листопада. Туреччина виступає майданчиком для діалогу вже не вперше, й Анкара знову підкреслила готовність сприяти процесам, що можуть наблизити завершення війни. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан наголосив, що саме переговори рано чи пізно стануть ключем до мирного врегулювання, а Туреччина залишається оптимальним місцем для таких зустрічей.
Турецька сторона активно позиціонує себе як нейтральний і водночас впливовий посередник. Досвід Анкари у проведенні діалогів між різними державами посилює її значення у регіональній дипломатії. Для Києва та Вашингтона Туреччина є партнером, що може забезпечити конструктивну атмосферу й необхідну інфраструктуру для переговорного процесу. Це створює додаткову основу для змістовних консультацій під час візиту українського президента.
З огляду на тривалий дипломатичний застій, зустріч у Стамбулі має потенціал стати точкою перезавантаження переговорного формату. Залучення американського представника додає ваги процесу, адже США з початку року відіграють важливу роль у формуванні нових підходів до врегулювання. Після політичних змін у Вашингтоні інтерес до активного посередництва лише зріс.
Проте без реальної участі російської сторони жоден переговорний формат не може просунутися вперед. Саме тому незрозуміла позиція Москви створює ризик чергової паузи, а, отже, й відтермінування можливості виробити більш чіткі домовленості. Водночас зустріч Зеленського та Віткоффа може стати важливим етапом для формування нових дипломатичних рішень, які в подальшому можуть бути запропоновані для ширшого кола учасників.
Таким чином, Туреччина продовжує відігравати роль одного з ключових майданчиків для міждержавних консультацій, концентруючи зусилля на підтримці діалогу та забезпеченні умов для конструктивної дипломатії. Це дозволяє очікувати, що навіть без прямої участі Росії зустріч у Стамбулі стане важливою складовою майбутнього формування мирних ініціатив.
Попередні раунди мирних перемовин і їхні результати
Попередні раунди консультацій, які відбулися у Стамбулі впродовж травня, червня та липня 2025 року, не дали значного прогресу. Формальна присутність сторін не перетворилася на реальні кроки, адже позиції Києва та Москви залишаються надто далекими одна від одної. Водночас американська адміністрація Дональда Трампа підтримала ініціативу відновлення діалогу, сподіваючись на можливість закласти основу хоча б для часткових домовленостей.
Єдиною сферою, де вдалося досягти узгодженого рішення, став обмін полоненими. Це рішення мало гуманітарний характер, проте не вплинуло на ширшу рамку переговорного процесу. Брак поступу в інших напрямах лише підкреслив глибину суперечностей між сторонами. Під час зустрічей стало очевидно, що Москва наполягає на умовах, які Київ не може прийняти без порушення власних національних інтересів.
У контексті цього дипломатичного застою Кремль продовжує висувати ультимативні вимоги, що суперечать сучасним міжнародним нормам і реаліям безпеки. Такий підхід практично унеможливлює будь-який конструктив, адже замість вироблення взаємоприйнятних рішень Москва намагається нав’язати свої бачення розвитку подій. Київ чітко заявляє, що подібні пропозиції не є основою для серйозного діалогу.
Заступник глави МЗС України Сергій Кислиця ще 12 листопада наголосив, що поточний рік не приніс відчутних результатів на дипломатичному фронті. Тому консультації фактично призупинено, поки не виникнуть умови для більш змістовного діалогу. У цьому контексті нова зустріч у Стамбулі може стати механізмом для переосмислення підходів, але для реального прогресу необхідна участь усіх сторін.
Наразі Київ, Вашингтон і Анкара демонструють відкритість до дипломатичних рішень, а от Москва зберігає жорстку позицію. Це змушує країни-партнери ретельно аналізувати подальші кроки та шукати нові інструменти впливу, які можуть змінити ситуацію. Перспектива наступних раундів залежатиме від того, чи готова Росія переглянути свої вимоги та перейти до реальної дипломатії.
