Сталевий фронт Запоріжжя: робота під обстрілами та в умовах економічного тиску
Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» — гігантська індустріальна фортеця зі сталевих труб, відкритих печей та річок розплавленого металу. Цей завод, один із найбільших в Україні, працює всього за 40 кілометрів від лінії фронту. Під звуки далекої артилерії працівники виплавляють сталь для оборонних потреб України та експорту.
«Моральний дух уже не той, що був на початку. Ми дуже втомлені», — зізнається Сергій Животченко, начальник цеху. — «Але повертатися назад нікуди — дорога тільки вперед».
Проте тепер, крім війни з Росією, на підприємство насувається новий виклик — торговельна війна зі Сполученими Штатами.
Мита Трампа: удар по ключовій галузі України
10 лютого президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження 25% мита на імпорт сталі та алюмінію. Це рішення стало несподіваним ударом для української економіки, яка й так бореться за виживання у війні. Український уряд та бізнес-спільнота були шоковані цим кроком, оскільки США залишаються ключовим партнером України.
За даними Асоціації виробників сталі України, мита можуть завдати галузі збитків у розмірі 2,4 млрд гривень ($58 млн) на рік та зменшити надходження до державного бюджету на 1 млрд гривень ($24 млн).
Інженери контролюють процес плавлення сталі на меткомбінаті «Запоріжсталь», одному з найбільших металургійних заводів країни, у Запоріжжі, Україна, четвер, 13 лютого 2025 року. Єфрем Лукацький
Втрачені ринки та скорочення виробництва: ціна війни для металургів
До повномасштабного вторгнення металургія давала близько 10% ВВП України. Проте після захоплення Росією Маріуполя та знищення заводів «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча, частка галузі у ВВП знизилася майже вдвічі. Сьогодні «Запоріжсталь» працює на 75% потужності, а кількість працівників скоротилася на 12% через мобілізацію та еміграцію.
Генеральний директор «Запоріжсталі» Тарас Шевченко розповідає, що комбінат стикається з безліччю проблем:
- Дефіцит коксівного вугілля: Після втрати шахти у Покровську компанія змушена імпортувати понад 1 млн тонн вугілля на рік з Європи та США.
- Зростання цін на енергію: Через російські удари по енергосистемі витрати на електрику зросли вдвічі.
- Логістичні труднощі: Блокади портів змусили переорієнтувати експорт з Азії та Близького Сходу на ринок ЄС, що зменшило прибутки.
«Кожен день — це боротьба, щоб виробити більше з меншими ресурсами», — зізнається Шевченко.
Торговельний фронт: боротьба за американський ринок та підтримку союзників
Україна сподівається домовитися про виняток із митних правил для своєї сталі. Міністерка економіки Юлія Свириденко наголосила, що українська продукція становить лише 0,81% від загального імпорту сталі США і не може становити загрози американському виробникові.
«Збереження безмитного режиму для української сталі, зокрема продукції, виготовленої в ЄС з української сировини, є критично важливим. Це дозволить підтримати українську економіку та нашу обороноздатність», — заявила Асоціація виробників сталі України.
Київ прагне отримати відстрочку до березня 2026 року та залучити ЄС до переговорів, адже 80% експорту української сталі нині спрямовано саме до Євросоюзу.
Ефект доміно: як мита США можуть вдарити по Україні через Європу
Керівник операційної діяльності Metinvest Group Олександр Мироненко попереджає про ризики для всієї експортної стратегії України:
«Європа зараз — наш основний ринок. Якщо через американські мита країни ЄС введуть власні захисні заходи, це стане для нас катастрофою».
Проблеми можуть зачепити й заводи Metinvest у ЄС. Наприклад, болгарський завод компанії експортує до США арматуру, вироблену з української сталі. Після введення мита попит на цю продукцію може впасти.
«Болгарський завод опиниться на межі великих збитків», — зазначає Мироненко.
Видно доменну піч на металургійному комбінаті «Запоріжсталь», одному з найбільших сталеливарних заводів країни, у Запоріжжі, Україна, четвер, 13 лютого 2025 року. Єфрем Лукацький
Позиція США: стратегія Трампа та український фактор
Адміністрація Трампа пояснює введення мит прагненням захистити американського виробника та посилити переговорні позиції у міжнародній торгівлі. Водночас Трамп натякнув, що готовий пов’язати подальшу підтримку України з доступом до українських рідкоземельних матеріалів.
Ця заява викликала стурбованість у Києві, адже вона фактично перетворює підтримку України у військовій сфері на предмет торгу.
Металургійний фронт: стійкість попри все
Незважаючи на всі виклики — війну, дефіцит сировини, високі мита та втрату ринків — українські металурги не здаються.
«Ми можемо бути втомленими, знервованими, але ми маємо триматися і працювати», — каже Олександр Мироненко.
На тлі диму і полум’я, між вибухами на горизонті та гулом металургійних печей, українські сталевари продовжують боротися — не лише за свою галузь, а й за економічну стійкість усієї країни.
Нові мита США відкривають для України ще один фронт — торговельний. Успіх Києва у відстоюванні інтересів своєї металургії залежатиме від дипломатичних зусиль, підтримки європейських союзників та здатності знайти компроміс зі США.
Проте зрозуміло одне: для українських металургів, як і для всієї країни, це не перша битва. І, як завжди, вони боротимуться до кінця.
Робітник у захисному одязі плавить сталь на Запоріжстальському металургійному комбінаті, одному з найбільших сталеливарних заводів країни, у Запоріжжі, Україна, четвер, 13 лютого 2025 року. Єфрем Лукацький
