21 листопада Міжнародний кримінальний суд (МКС) ухвалив рішення, що стало знаковою подією у сфері міжнародного правосуддя: суд відхилив скарги Ізраїлю щодо своєї юрисдикції стосовно Палестини та видав ордери на арешт прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху і колишнього міністра оборони Йоава Ґалланта. Це рішення викликало широкий резонанс як на міжнародній арені, так і всередині Ізраїлю.
Передісторія суперечки
Ізраїль звернувся до МКС із двома скаргами у вересні 2024 року. У першій скарзі влада країни намагалася оскаржити юрисдикцію суду щодо палестинського питання, стверджуючи, що Палестина не є суверенною державою, а отже, не може бути стороною Римського статуту, на основі якого діє МКС. Друга скарга стосувалася процедури, і в ній Ізраїль вимагав повторного повідомлення про відкриття розслідування.
Однак суд визнав обидві скарги необґрунтованими. У своєму рішенні судді наголосили, що Палестина має достатній статус для участі у процесах МКС, а підстав для повторного розгляду питання юрисдикції немає.
Обвинувачення проти ізраїльських високопосадовців
Ордери на арешт, видані МКС, стосуються ймовірних злочинів, скоєних із жовтня 2023 року по травень 2024 року. Обвинувачення включають злочини проти людяності та воєнні злочини. Серед них:
- Використання голоду як методу ведення війни, що суперечить міжнародному гуманітарному праву.
- Масові вбивства та переслідування цивільного населення.
- Інші нелюдські дії, що спричинили масштабні людські страждання.
МКС зазначив, що Нетаньяху та Ґаллант несуть відповідальність за ці дії як співвиконавці, а також як цивільні начальники, що надавали накази.
Реакція міжнародної спільноти
Рішення МКС викликало неоднозначну реакцію на глобальному рівні.
- Ізраїль категорично заперечує правомірність дій суду, вважаючи їх політично вмотивованими.
- Президент США Джо Байден висловив обурення щодо ордерів, заявивши про "неприйнятність" таких дій щодо союзника Сполучених Штатів.
- Спікер Палати представників США Майк Джонсон навіть попередив про можливість санкцій проти МКС у разі подальших дій проти ізраїльського керівництва.
З іншого боку, представники Палестини та міжнародні правозахисні організації привітали це рішення як важливий крок до справедливості.
Секретність ордерів та захист жертв
Хоча ордери на арешт залишаються під грифом "таємно", суд частково розкрив інформацію про справи. Це було зроблено в інтересах жертв, які стали об’єктом масштабних порушень прав людини. Також суд заявив, що юрисдикція МКС охоплює Сектор Гази, Західний берег та Східний Єрусалим.
Попередні дії МКС
Це рішення є частиною серії резонансних кроків МКС. У 2023 році суд видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за депортацію українських дітей. У 2024 році ордери були видані також проти російських військових лідерів Сергія Шойгу та Валерія Герасимова.
Римський статут: основа роботи МКС
Міжнародний кримінальний суд діє на основі Римського статуту — договору, який визначає юрисдикцію суду щодо чотирьох категорій злочинів: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.
Станом на 2024 рік, 123 держави ратифікували цей договір, хоча кілька великих країн, зокрема США, Росія та Ізраїль, не є його учасниками. Незважаючи на це, рішення МКС часто мають значний вплив на міжнародні відносини.
Висновок
Ордери на арешт Біньяміна Нетаньяху та Йоава Ґалланта є важливим кроком у зусиллях міжнародної спільноти щодо боротьби зі злочинами проти людяності та воєнними злочинами. Це рішення підкреслює зростаючу роль МКС у забезпеченні справедливості, навіть якщо воно стикається з потужним політичним опором.
