Нові умови для бізнесу: як змінилася ситуація після серпня
У вересні 2025 року Work.ua провів масштабне опитування, в якому взяли участь понад тисяча роботодавців із різних сфер економіки. Однією з головних тем стало питання кадрового складу після ухвалення урядового рішення дозволити чоловікам віком від 18 до 22 років виїзд за кордон під час воєнного стану. Результати дослідження засвідчили, що більше третини компаній уже зіткнулися з відчутними кадровими змінами.
Для 37% опитаних роботодавців проблема звільнення молодих чоловіків стала реальною. Це означає, що починаючи з серпня, кількість таких випадків помітно зросла. Ще 36% компаній заявили, що не відчули значних змін, адже або не мають працівників у цій віковій категорії, або ж кадрова ситуація залишилася стабільною. Інші 27% респондентів зазначили, що звільнення відбуваються в межах звичного рівня, без масових тенденцій.
Така картина демонструє неоднорідність ринку праці: вплив нового правила значно відрізняється залежно від розміру бізнесу та галузевої специфіки. У малих компаніях, де працює не більше десяти осіб, лише кожен п’ятий роботодавець повідомив про відчутний відтік кадрів. Водночас великі підприємства з тисячами працівників набагато гостріше відчули зміни — понад 60% з них констатували значні звільнення.
Цей дисбаланс пояснюється тим, що великі компанії більшою мірою покладаються на молодих працівників, часто залучаючи їх на початкові позиції. Для малого бізнесу ситуація менш критична, адже там кадрова структура переважно гнучкіша і менш залежна від певної вікової групи.
Галузевий зріз: де відтік кадрів найпомітніший
Опитування дало можливість простежити не лише загальні тенденції, а й зрозуміти, які сфери економіки найбільше постраждали від ухвалених змін. Найвразливішим виявився готельно-ресторанний бізнес: понад 65% його представників повідомили про хвилю звільнень серед працівників 18–22 років.
Роздрібна торгівля теж перебуває серед лідерів — 59% компаній фіксують зростання кількості звільнень. Харчова промисловість зазнала подібних труднощів: понад половина респондентів у цій сфері підтвердили наявність проблеми. Схожа ситуація і в будівельній галузі, деревообробці, гуртовій торгівлі та дистрибуції. Тут показники коливаються від 43% до 47%.
Транспорт і логістика поки що відчувають менший тиск, але навіть у цій сфері 31% роботодавців визнають, що втратили частину молодих співробітників. Це свідчить про те, що жодна галузь фактично не залишилася осторонь, а вплив кадрових змін виявляється на рівні всієї економіки.
Загалом тенденція демонструє, що саме сфери з високою динамікою, великою кількістю робочих місць для молоді та відносно простими умовами входження на ринок праці є найвразливішими.
Зміни у структурі ринку праці
Дані Work.ua також вказують на трансформацію загальної картини працевлаштування. Частка чоловіків віком від 18 до 22 років серед пошукачів роботи знизилася. Якщо раніше їх було 35–38%, то тепер показник впав до 31%. Водночас частка жінок залишилася стабільною на рівні понад 60%.
Молоді чоловіки, які залишаються в країні, найчастіше шукають роботу у сфері ІТ, комп’ютерних технологій та інтернету. Близько 14% резюме в цій категорії належить саме їм. Популярними залишаються також продажі, закупівлі та роздрібна торгівля. Значна частина кандидатів обирає виробництво, робочі спеціальності, сферу телекомунікацій і діловодство.
Таким чином, навіть за умов відтоку кадрів, молодь продовжує формувати значну частину активних пошукачів роботи. Проте їхня присутність на ринку зменшується, що неминуче впливає на баланс попиту і пропозиції.
Виклики для бізнесу та можливі рішення
Кадровий дефіцит ставить перед роботодавцями нові завдання. Як зазначають експерти Work.ua, бізнесу доводиться шукати альтернативні шляхи для заповнення вакансій. Серед основних напрямків — створення умов для поєднання материнства та роботи, активніше залучення ветеранів, подолання упереджень щодо працевлаштування людей з інвалідністю та подолання ейджизму.
Роботодавці також побоюються непрямих наслідків. Є ймовірність, що разом із молодими чоловіками за кордон виїжджатимуть і їхні родичі: матері, сестри чи дружини, які раніше не планували змінювати місце проживання. Це створює додаткові ризики для бізнесу, особливо в тих регіонах, де кадровий дефіцит і так відчувається найсильніше.
З іншого боку, нові умови можуть стимулювати залишатися в країні юнаків віком 16–17 років. У перспективі це може змінити ринок праці, адже компанії вже почали активніше розглядати можливість наймати неповнолітніх, що раніше траплялося рідше.
Контекст і ширший вплив
За словами прем’єр-міністра Юлії Свириденко, ухвалене рішення щодо виїзду молодих чоловіків є складовою оновленого порядку перетину державного кордону під час воєнного стану. Воно мало на меті балансувати інтереси держави, суспільства і бізнесу.
За даними Національного банку, чистий виїзд українців за кордон у 2025 році становив трохи більше 100 тисяч осіб, що майже вдвічі менше від початкового прогнозу. Це свідчить про те, що, попри дозвіл, більшість населення все ж таки залишається в країні. Однак саме молодіжна група 18–22 років виявилася найбільш мобільною і готовою до релокації.
У цьому контексті перед державою та бізнесом постає завдання виробити спільні механізми, які з одного боку забезпечать можливість реалізації прав молоді, а з іншого — допоможуть утримати ключові кадри в країні.
Підсумки
Дослідження Work.ua виявило масштабність викликів, що постали перед українським ринком праці після ухвалення рішення дозволити виїзд чоловікам 18–22 років. Відтік кадрів уже торкнувся третини компаній, найбільше постраждали галузі з активним залученням молоді — готельно-ресторанна сфера, роздрібна торгівля, харчова промисловість.
Попри зниження частки молодих чоловіків серед пошукачів роботи, ринок зберігає певний баланс завдяки залученню інших категорій населення. Проте бізнесу доведеться адаптовуватися, впроваджувати нові кадрові практики та активно долати стереотипи.
Зрештою, кадрова ситуація в Україні стає своєрідним тестом на гнучкість і стійкість як для державних інституцій, так і для роботодавців. Вона показує, що будь-які зміни в міграційній політиці мають прямий і швидкий вплив на економіку, який відчувають і великі корпорації, і малий бізнес.
