НАТО зіткнулося з серйозним викликом: масові порушення повітряного простору союзників російськими безпілотниками виявили слабкі місця у системі колективної оборони. За словами експертів, дрони стали «ідеальною зброєю сірої зони» — дешевою, мобільною, важковиявною та придатною для психологічного тиску.
Фахівець із російських військових питань Кір Джайлз наголосив, що Альянс «застали зненацька» і він змушений терміново адаптуватися. Парадокс полягає в тому, що країни НАТО роками спостерігали, як дрони змінюють хід воєн на Близькому Сході та у Карабаху, але не створили належних систем захисту від цих загроз.
Польща повідомила про вторгнення 21 дрона з боку Білорусі та України, вказавши на їхню схожість із російськими «Геранями» — дешевими аналогами іранських «Шахедів». Данія двічі призупиняла роботу свого найбільшого аеропорту, а Норвегія також стикнулася з перебоями через невідомі дрони. Це створює ризик перетворення інцидентів на довготривалу кампанію хаосу.
Аналітики вважають, що Росія тестує оборонні можливості НАТО, картографує реакцію та водночас намагається уникати прямого порушення статті 5, яка передбачає колективну оборону. Це дозволяє Кремлю діяти у «сірих зонах», використовуючи дрони як інструмент гібридної війни без офіційного визнання атаки.
На думку експертів, головна проблема НАТО — висока вартість боротьби з дешевими дронами. Запустити десятки апаратів коштує Росії у рази менше, ніж союзникам витратити на їхнє перехоплення дорогими ракетами ППО. Така асиметрія створює стратегічну перевагу для Москви у тривалому протистоянні.
Втім, відповідь Альянсу має і політичну вагу. Польща ініціювала консультації за статтею 4, а європейські члени НАТО продемонстрували готовність діяти без прямої вказівки з Вашингтона. Це стало сигналом Кремлю, що навіть «дрібні» інциденти не залишаться без уваги.
Разом із тим, нинішні заходи радше символічні. Як зазначають експерти, у НАТО бракує єдиної стратегії протидії дронам: захист фрагментований, фінансування недостатнє, а технологічна база різниться між країнами. Для Росії це можливість «пробивати» оборону, створюючи хаос та недовіру всередині Альянсу.
Політологи попереджають: якщо НАТО не інвестує в масове розгортання систем протидії дронам, воно ризикує програти у «тіньовій війні». Адже мета Кремля може бути не лише у військових втратах, а й у створенні атмосфери невпевненості, що підриває довіру до колективної безпеки.
