Національний банк України (НБУ) на черговому засіданні зберіг ключову облікову ставку на рівні 15,5 % вп’яте поспіль, оскільки в травні інфляція виявилася вищою за очікувані показники. Попри помірне зростання споживчих цін у квітні на 15,1 % у річному вираженні, дані за травень стануть вирішальними для формування остаточного прогнозу. У заяві правління НБУ підкреслюється, що стримування інфляційних очікувань і стабілізація валютного ринку залишаються ключовими завданнями грошово-кредитної політики.
Як зазначив голова правління НБУ Андрій Пишний, «інфляція, ймовірно, досягла свого локального максимуму у травні, а влітку зростання цін почне сповільнюватися». Основними каталізаторами уповільнення стануть початок нового врожаю й поступове поліпшення ситуації в енергетичній сфері порівняно з минулим роком. Завдяки очікуваному збільшенню пропозиції сільськогосподарської продукції вже відбувся перегляд прогнозів щодо подальшого уповільнення зростання цін, а стабілізація енергетичного ринку підтримує попит на пальне та комунальні ресурси на помірному рівні. Проте ключовим ризиком залишається триваюча повномасштабна війна Росії проти України, що створює невизначеність як із постачанням імпортних товарів, так і з можливістю зростання витрат на відновлення інфраструктури.
Поширеним меседжем «залишити ставку без змін» було те, що поточний рівень облікової ставки дозволяє тримати обмінний курс гривні на відносно стабільному рівні та стримувати інфляційні очікування населення. Водночас пан Пишний зазначив, що у разі збереження тиску на ціни НБУ готовий утримувати облікову ставку на поточному рівні довше, ніж передбачено оновленим макроекономічним прогнозом, який розраховує на зміни не раніше вересня. Таким чином, монетарні умови залишатимуться жорсткими принаймні до завершення сезону збору врожаю, що дасть змогу знизити імпортний інфляційний шок і зміцнити позиції гривні на міжнародному валютному ринку.
Одним із важливих факторів для уповільнення інфляції є врожай зернових та олійних культур, який може виявитися нижчим порівняно з минулим роком. Міністр аграрної політики Віталій Коваль нещодавно повідомив, що збір зернових потенційно може скоротитися на 10 % до приблизно 51 млн тонн проти 56,7 млн тонн торік через прохолодну весну та затримки з посівною кампанією. Оскільки Україна є одним із провідних світових експортерів зерна, зниження врожайності безпосередньо впливає на цінову динаміку всередині країни та знижує обсяги валютних надходжень від експорту продукції агросектору. НБУ, у свою чергу, відстежує ситуацію на продовольчому ринку, враховуючи, що збереження продовольчої інфляції може сповільнити загальне зниження CPI у другому півріччі.
Крім сільського господарства, значний вплив на рівень цін та інфляційні очікування мають показники енергетичного сектора. Минулого року енергетична інфраструктура зазнала серйозних пошкоджень через бойові дії, що призвело до дефіциту енергоресурсів і, як наслідок, до стрімкого зростання цін на електроенергію й газ. Утім у 2025 році, за оцінками Нацбанку, ситуація в енергетиці поліпшується завдяки відбудові критичних потужностей, більшому обсягу імпортних поставок електроенергії та прогнозованим цінам на природний газ на світових ринках. Це створює додатковий простір для зниження ВІВ (внутрішньої інфляційної вартості) через зменшення енергетичного компонента у споживчому кошику.
З огляду на центральну роль НБУ у підтримці макроекономічної стабільності, важливо розуміти, що збереження високої облікової ставки обмежує кредитну активність як для бізнесу, так і для населення. Утворення додаткових витрат за кредитами призводить до зниження попиту на кредитні ресурси, що стримує інвестиційні проєкти та споживчі витрати. Натомість для боротьби з інфляцією такі міри є необхідними, особливо у період, коли грошова пропозиція і бюджетні дефіцити зростають через покриття військових витрат. За словами представників НБУ, баланс між стримуванням інфляції та підтримкою економічної активності зберігатиметься завдяки поступовому зниженню ставок у другій половині року за умови стабілізації ключових ризиків: врожаю, енергетики та безпосередньо безпекової ситуації.
Національний банк також акцентує увагу на комунікаційній політиці: донесенні до населення інформації про те, що пік інфляції вже пройдений, а вражаючий зліт цін у першому кварталі 2025 року був зумовлений сезонними факторами та наслідками масштабних руйнувань енергетичної інфраструктури в попередньому періоді. Додатково НБУ наголошує на тому, що очікуване уповільнення зростання цін відбудеться не за рахунок штучного декларування, а внаслідок реального збільшення пропозиції продовольства й нормалізації енергетичного ринку.
Ризики для подальшого зниження інфляції пов’язані з геополітичними викликами: ескалацією бойових дій, можливими перебоями у поставках енергоносіїв або зменшенням обсягів міжнародної допомоги. Станом на кінець травня 2025 року частка державних запозичень для фінансування війни залишається високою, і це створює додаткову потребу у внутрішніх та зовнішніх запозиченнях, а отже, впливає на ліквідність фінансового ринку та доступність кредитних ресурсів. НБУ наголошує, що у разі наростання інфляційного тиску регулятор готовий утримувати облікову ставку на 15,5 % довше або навіть підвищити її, щоб стримати небажані тенденції.
Для бізнесу та населення це означає подальшу необхідність планування за умов жорстких кредитних ставок, але також дає гарантію того, що НБУ максимально спрямований на повернення інфляції до цільового рівня 5 %. Уже протягом другого півріччя 2025 року очікується видиме уповільнення зростання цін на продовольчі товари завдяки завершенню врожаю та налагодженню логістики, а також стабілізація енергетичного ринку сприятиме зменшенню витрат у сфері комунальних послуг. Зберігаючи високу облікову ставку, Нацбанк послідовно демонструє свою відданість середньостроковій цілі – доведенню інфляції до 5 % у 2026 році.
