У підземній майстерні на одному з оборонних підприємств України десятки інженерів схиляються над платами електроніки, паяючи мікросхеми для нових безпілотників. Ще рік тому більшість таких компонентів українські компанії змушені були імпортувати. Сьогодні ж країна досягла важливого рубежу — створення бойових дронів без використання китайських деталей.
Цей крок став частиною ширшої стратегії технологічної самодостатності. Україна намагається мінімізувати залежність від китайських постачальників, оскільки безпілотники стали ключовою зброєю сучасної війни.
За оцінками українських військових, саме дрони зараз спричиняють понад 90 відсотків втрат російських сил на фронті. Невеликі квадрокоптери з вибуховими зарядами, відомі як FPV-дрони, перетворилися на один із найефективніших інструментів сучасного бою.
За підрахунками редакції Дейком, розвиток власного виробництва безпілотників став для України не лише військовим, а й економічним та геополітичним завданням. Контроль над ключовими технологіями означає більшу стратегічну автономію у війні та під час можливих мирних переговорів.
Ще у 2022 році майже всі дрони, які використовувала Україна, складалися з китайських компонентів. Зростання попиту на безпілотники швидко показало вразливість такої моделі.
Працівник компанії SkyFall збирає дрони-перехоплювачі P1-Sun FPV на виробничому об'єкті під час нападу Росії на Україну, у нерозголошеному місці, Україна, 6 березня 2026 року — Валентин Огіренко
У 2023 році Китай запровадив обмеження на експорт деяких технологій подвійного призначення, а у 2024 році посилив правила постачання електроніки та комплектуючих для безпілотників. Формально Пекін заявляв про нейтралітет у війні, але експерти зазначали, що російські компанії отримували кращий доступ до певних деталей.
У відповідь Україна почала масштабну програму імпортозаміщення. Оборонні підприємства стали створювати власні виробничі лінії для ключових компонентів — від рам із карбонового волокна до антен і систем управління польотом.
Однією з компаній, що досягла найбільшого прогресу, стала Ukrainian Defense Drones Tech Corporation. Її виробничі потужності дозволяють виготовляти більшість необхідних деталей безпілотників всередині країни.
Компанія випускає FPV-дрони під брендом F-Drones, які активно використовуються на фронті для ураження російської бронетехніки та артилерійських систем.
На початку діяльності підприємство повністю залежало від китайських деталей. Проте вже протягом року інженери змогли локалізувати виробництво карбонових рам, антен і систем зв’язку.
Дрон-перехоплювач STING FPV демонструється на виставці українських виробників дронів, на тлі російської агресії проти України, в невідомому місці, Україна, 20 лютого 2026 року — Валентин Огіренко
Сьогодні завод здатний виготовляти до 15 тисяч антен щодня. Ці елементи є критично важливими для стабільної передачі сигналу між оператором і дроном.
Наступним етапом стала розробка контролерів польоту, регуляторів швидкості, радіомодемів та систем відеопередачі. У результаті більшість компонентів для безпілотників виробляються в Україні.
Водночас повністю відмовитися від китайських елементів поки що складно. Деякі матеріали та електронні компоненти залишаються дешевшими і доступнішими саме на китайському ринку.
Наприклад, батареї для дронів досі переважно виробляються в Китаї, який домінує у світових ланцюгах постачання літію та рідкоземельних металів.
Навіть карбонове волокно, з якого виготовляють рами безпілотників, часто має китайське походження. Тому поняття «безкитайського» дрона у глобальній економіці залишається відносним.
Війна в Україні започаткувала еру війни за допомогою дронів, яка перетворила автономну зброю з футуристичної можливості на найближчу реальність — Саша Маслов
Попри це, Україна поступово скорочує частку китайських деталей. За даними галузевих досліджень, у 2024 році більшість дронів збиралися в Україні, але майже всі компоненти були китайськими.
У 2025 році ситуація змінилася: частка китайських комплектуючих у безпілотниках знизилася приблизно до 38 відсотків.
Ця трансформація має стратегічне значення. Якщо постачання з Китаю буде обмежене або припинене, українська оборонна промисловість зможе продовжувати виробництво без критичних затримок.
Крім того, власне виробництво відкриває нові можливості міжнародного співробітництва. Дві українські компанії, що створили «безкитайські» дрони, вже потрапили до програми Пентагону з розвитку дешевих ударних безпілотників.
У рамках цієї ініціативи США планують закупити тисячі дронів для посилення своїх можливостей у сучасній війні.
Українські технології привертають увагу не лише завдяки низькій вартості, а й завдяки швидкості модернізації. На відміну від традиційних систем озброєння, конструкції дронів змінюються щомісяця на основі бойового досвіду.
Дрон-перехоплювач STING FPV демонструється на виставці українських виробників дронів, на тлі російської агресії проти України, в невідомому місці, Україна, 20 лютого 2026 року — Валентин Огіренко
Це дозволяє швидко адаптувати техніку до нових загроз і тактики противника.
Водночас розвиток дронів має і ширший геополітичний контекст. Багато держав світу намагаються скоротити залежність від китайських виробничих ланцюгів у стратегічних галузях — від мікроелектроніки до військових технологій.
Україна стала одним із найяскравіших прикладів цієї тенденції, адже її оборонна індустрія змушена адаптуватися до умов війни.
Як зазначають українські військові, самі дешеві безпілотники стали одним із факторів, що дозволили стримати російську армію на початкових етапах вторгнення.
«Країну врятували дрони за 500 доларів», — кажуть розробники, згадуючи перші імпровізовані майстерні на фронті.
Сьогодні ж ця імпровізація перетворюється на повноцінну технологічну індустрію.
І хоча повністю відмовитися від китайських компонентів найближчим часом навряд чи вдасться, Україна вже зробила важливий крок до стратегічної незалежності у війні дронів.
Дрон-перехоплювач P1-Sun FPV злітає під час випробувального польоту на полігоні в умовах російської агресії проти України, в невідомому місці, Україна, 6 березня 2026 року — Валентин Огіренко
