Повномасштабна війна кардинально змінила структуру української економіки. Одним із секторів, який зазнав найбільших втрат, стала важка промисловість — галузь, що до 2022 року була одним із ключових джерел експорту, валютних надходжень і податкових платежів. Попри масштабні руйнування, втрату виробничих потужностей та складну логістику, саме промисловість залишається одним із головних факторів майбутнього економічного відновлення України.
Про це йдеться у спеціальному проєкті LIGA.net, автори якого наголошують: без системної державної підтримки та активного захисту інтересів українських виробників на міжнародному рівні країна ризикує зіткнутися з подальшою деіндустріалізацією та втратою конкурентних переваг.
Війна боляче вдарила по промисловості
Перші місяці повномасштабної війни стали безпрецедентним випробуванням для української економіки.
За підсумками першого півріччя 2022 року промислове виробництво скоротилося на 37%, тоді як загальне падіння економіки становило майже 30%.
Попри поступову адаптацію бізнесу до нових умов, повністю компенсувати втрати поки не вдалося.
До кінця 2024 року частка промисловості у структурі валового внутрішнього продукту скоротилася до 19%. Одночасно валютна виручка держави зменшилася приблизно на 35%, а податкові надходження від галузі — майже на п'яту частину.
Такі показники демонструють масштаб економічних наслідків війни для виробничого сектору.
Найбільше постраждала важка промисловість
Особливо складною залишається ситуація у металургії та суміжних галузях.
До початку великої війни саме вони формували понад половину всієї реалізованої промислової продукції України.
Однак уже за підсумками дев'яти місяців 2025 року їхня частка скоротилася із 55% до 41%.
Металургія та металообробка втратили значну частину своїх позицій — їхня частка впала з 18% до 11%.
Не менш відчутне скорочення відбулося й у видобувній промисловості, яка зменшила свою частку з 16% до 9%.
Причинами стали бойові дії, руйнування підприємств, втрата виробничих майданчиків, складнощі з енергозабезпеченням та блокування традиційних логістичних маршрутів.
Саме промисловість залишається опорою економіки
Попри всі труднощі, важка промисловість продовжує відігравати стратегічну роль для країни.
Саме вона забезпечує значну частину українського експорту, створює валютні надходження та підтримує роботу транспортної, енергетичної й логістичної інфраструктури.
Крім того, у галузі працюють сотні тисяч українців, а її стабільне функціонування має прямий вплив на доходи державного бюджету та економічну стійкість країни.
Фактично промисловий сектор залишається одним із головних фундаментів української економіки навіть в умовах війни.
Підприємства швидко переорієнтувалися на потреби оборони
Після початку повномасштабного вторгнення значна частина виробничих підприємств кардинально змінила напрям своєї роботи.
Машинобудівні заводи та ремонтні підприємства почали активно освоювати виробництво продукції оборонного призначення, товарів подвійного використання та ремонт військової техніки.
Металургійні підприємства також переорієнтували частину виробництва на забезпечення потреб країни.
Сьогодні вони виготовляють металоконструкції для швидкого відновлення критичної інфраструктури, матеріали для будівництва фортифікацій, а також сталеві укриття та іншу продукцію, необхідну для посилення обороноздатності.
Перед українською промисловістю постали нові виклики
Окрім безпосередніх наслідків війни, виробники стикаються з низкою додаткових проблем.
Серед них — високі логістичні витрати, ускладнений доступ до міжнародного фінансування, нові екологічні вимоги Європейського Союзу та зростання торговельних бар'єрів.
Усе це створює додаткове навантаження на підприємства, які й без того працюють у надзвичайно складних умовах.
Водночас інтеграція України до європейського економічного простору відкриває нові можливості, однак потребує масштабної модернізації виробництва.
Дефіцит кадрів стає ще однією серйозною проблемою
Окремим викликом для промисловості залишається нестача кваліфікованих працівників.
За словами прем'єр-міністерки Юлії Свириденко, кадровий дефіцит уже став одним із головних стримувальних факторів для українського ринку праці.
Особливо гостро ця проблема відчувається у будівництві, енергетиці, інженерії та переробній промисловості — галузях, які відіграють критично важливу роль під час війни та майбутньої відбудови країни.
Без достатньої кількості фахівців реалізація масштабних інфраструктурних проєктів може істотно сповільнитися.
Які рішення пропонують експерти
На думку авторів дослідження, державна промислова політика повинна стати одним із головних напрямів економічної стратегії України.
Серед першочергових кроків експерти називають необхідність домогтися від Європейського Союзу запровадження перехідного режиму механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), що дозволить українським виробникам адаптуватися до нових екологічних вимог.
Також пропонується активізувати переговори щодо доступу українських підприємств до європейських структурних фондів, які можуть стати джерелом фінансування "зеленої" модернізації важкої промисловості.
Ще одним ключовим завданням є створення механізмів страхування воєнних ризиків для інвесторів. Це дозволить залучити більше приватного капіталу до відновлення виробництва навіть в умовах триваючої війни.
Експерти наголошують, що після завершення бойових дій саме промисловість може стати локомотивом економічного зростання України. Проте для цього необхідно вже сьогодні створити умови, які дозволять підприємствам зберегти конкурентоспроможність, модернізувати виробництво та інтегруватися до європейських ринків. Без комплексної державної політики та підтримки міжнародних партнерів ризик подальшого скорочення промислового потенціалу країни залишатиметься надзвичайно високим.
