Коли державний секретар США Марко Рубіо прибуває до Брюсселя, на поверхні все виглядає впорядковано: формальні зустрічі, обговорення питань оборонних бюджетів та надання допомоги Україні. Проте за лаштунками розгортається справжня буря: союзники НАТО висловлюють занепокоєння через радикальні кроки адміністрації президента Трампа, що підірвали традиційні засади трансатлантичної співпраці.
Традиційний трансатлантичний альянс, який існує вже 75 років, опинився під тиском радикальних рішень, що вносять хаос у стосунки між США та їхніми європейськими партнерами. Трамп неодноразово погрожував анексією Гренландії, вказуючи на свою готовність діяти силовими методами. Цей крок, разом із вимогами, щоб країни-члени НАТО збільшували свої оборонні витрати, спричинив хвилю невдоволення серед європейських дипломатів, які звикли до стабільності та взаємної підтримки у рамках альянсу.
На самій зустрічі Рубіо, який колись вважався класичним трансатлантичним партнером, тепер повинен представляти позиції адміністрації, що радикально відрізняються від давніх принципів зовнішньої політики США. Європейські союзники змушені посміхатися для камер, але в приватних кабінетах ведуться гострі дискусії про майбутнє НАТО. Деякі дипломати висловлюють думку, що альянс стає лише інструментом для американського впливу, а спільна оборона під загрозою через можливе скорочення американських сил у Європі.
Однією з ключових тем є питання Гренландії. Трамп неодноразово заявляв, що Гренландія стане частиною США, якщо Данія не погодиться на зміну статусу цього територіального угруповання. Незважаючи на офіційні заяви датського уряду про те, що Гренландія ніколи не приєднається до США, питання залишається гострим. Рубіо має провести переговори з данським міністром закордонних справ, що свідчить про спробу знайти компроміс, проте сам факт суперечності викликає тривогу серед союзників.
Ще одним важливим питанням є ситуація в Україні. Адміністрація Трампа неодноразово намагалася вплинути на переговори з Росією з метою припинення бойових дій, проте відмова Москви погодитися на тимчасовий перемир’я підриває шанси на мирне вирішення конфлікту. При цьому президент Трампа звинувачує як російського лідера, так і українського президента Зеленського у невиконанні домовленостей. Європейські дипломати, зокрема представники Німеччини, вважають, що підтримка України є критичною в умовах тупиковості переговорів. «Кожна держава-член НАТО повинна усвідомлювати, що виклик для однієї з нас – це виклик для всіх», – зазначив один з німецьких міністрів оборони.
Невизначеність у питанні оборонних витрат та ролі американських сил у Європі також продовжує створювати напругу. За останніми повідомленнями, США можуть почати переміщення військових засобів і сил до регіону Індо-Тихоокеанського басейну, що залишить союзників у Європі з питанням, як замінити «енаблери» – можливості спостереження, розвідки та командування, які традиційно забезпечуються американськими військами. Деякі європейські країни вже розглядають можливості розвитку власних оборонних технологій і посилення внутрішнього виробництва зброї, щоб зменшити залежність від США. Проте такі зміни потребують часу і ресурсів, що додає невизначеності у майбутньому альянсу.
Інший аспект – це тиск з боку економічних питань. Нещодавні повідомлення свідчать про те, що Трампа супроводжує глобальна торговельна війна, яка завдає удару по економічним показникам союзних країн. Європейські, британські та канадські економісти змушені шукати шляхи відповіді на високі тарифи, що накладаються адміністрацією США. Ці економічні суперечки стають додатковим тиском на відносини між країнами-членами НАТО, що вже опинилися під впливом військових та політичних криз.
Деякі експерти відзначають, що конфлікти на торговельному фронті та в оборонній політиці можуть мати серйозні наслідки для глобальної економіки. «Ми можемо очікувати, що якщо США почнуть зменшувати свою присутність у Європі або пересувати свої активи до іншого регіону, це може призвести до кардинальної перебудови системи міжнародного безпеки», – говорить один з військових аналітиків. Такі кроки можуть підірвати стабільність у регіоні, а також вплинути на здатність НАТО відповідати на нові загрози.
Дискусії щодо ролі НАТО та американського впливу у світі набувають особливої актуальності в контексті зміни глобальних геополітичних пріоритетів. Трамп, відомий своїми радикальними заявами, наполегливо підкреслює, що країни-члени повинні збільшувати свої оборонні витрати, і попереджає, що американська оборона може бути обмеженою, якщо союзники не докладуть достатніх зусиль. Проте така риторика суперечить традиційним засадам спільної оборони, на яких базувалося НАТО протягом десятиліть.
Незважаючи на всі зовнішні суперечності, європейські лідери намагаються зберегти єдність. Протягом зустрічей під час засідання міністрів закордонних справ та оборони, що пройдуть у Брюсселі, країни-члени наголосили на важливості дотримання взаємного захисту, що передбачено статтею 5 договору НАТО. «Наша єдність – це найважливіший актив у боротьбі з загрозами сьогодення», – заявив представник латвійського уряду під час неформального зібрання в Парижі. Проте, у приватних обговореннях з’являються голоси, що висловлюють побоювання, що американська політика може поступово відчужувати традиційних союзників.
Також викликає занепокоєння повідомлення про плани США перенести військові системи та частину сил з Європи до регіону Індо-Тихоокеанського басейну. Цей крок став би серйозним ударом для Європи, адже він може залишити союзників без необхідних засобів для забезпечення власної безпеки. Обговорення цієї теми викликають особливий інтерес серед європейських дипломати та військових експертів, які вже давно очікують на чітке пояснення щодо майбутньої ролі США в альянсі.
У той же час, темою для суперечок залишаються і політичні відносини з Росією. Трамп неодноразово висловлював своє розчарування через повільний хід переговорів між Москвою та Києвом, і навіть атакував Зеленського в Белому домі. При цьому, європейські країни продовжують підтримувати Україну як головного партнера у протидії російській агресії. Проте, це створює додатковий розрив між США та їхніми європейськими союзниками, що змушує останніх шукати компроміси для збереження спільного оборонного механізму.
Висновок цих обговорень вже чутно не лише на офіційному рівні, але й у приватних розмовах між високопоставленими діячами НАТО. Вони розуміють, що якщо американський вплив у регіоні поступово скорочується, союзники змушені будуть шукати нові шляхи для забезпечення спільної безпеки, що може призвести до перегляду традиційних ролей та обов’язків у альянсі. «Ми повинні чітко розуміти, що якщо один із нас опиниться під загрозою, то це загроза для всіх», – підкреслює латвійський міністр оборони.
Отже, хоча зовні зустрічі в Брюсселі демонструють впевненість і єдність, всередині НАТО киплять суперечності. Європейські союзники намагаються впоратися з наслідками радикальних змін у зовнішній політиці США, водночас підкреслюючи необхідність збільшення власних оборонних витрат і збереження принципів взаємного захисту. Чи зуміють вони зберегти традиційну єдність альянсу, якщо американські пріоритети продовжать змінюватися, залишається відкритим питанням. Ця ситуація ставить під сумнів не лише майбутнє НАТО, але й ефективність спільної оборони в умовах сучасних глобальних викликів.
