Ніч на вівторок, 10 червня 2025 року, для мешканців Києва стала однією з найгучніших за весь період безперервної ракетно-дронної кампанії Росії. За даними українських військових, за останню добу на столицю було скинуто 315 дронів та сім крилатих ракет. У відповідь працювали системи протиповітряної оборони: гул зенітних установок змішувався з гуркотом вибухів у повітрі, а сирени повітряної тривоги з перших секунд попереджали про нову хвилю атак.
Київські чиновники повідомили про пожежі та руйнування в восьми з десяти районів міста — більш ніж на 40 локаціях. Чорний дим здіймався над Подільським та Голосіївським районами, а зранку карети «швидкої» мчали до пошкоджених багатоповерхівок. На вулиці Межигірській біля розбитого дрона лежали уламки російської авіаційної техніки, що не вибухнула.
Через безпеку багато киян проводять ночі у підземці, у власних коридорах або в громадських бомбосховищах. Люди прокидаються з онімінням у спині та тремтінням від холоду в невідповідному місці. «Спали в укритті всю ніч, діти плакали від страху, — написала народна депутатка Лариса Білозір у фейсбуці. — Але ми все одно йдемо на роботу!» — зізналася вона, відвозячи сина до садочка перед засіданням у парламенті.
Кол. Юрій Ігнат, начальник управління зв’язків та інформполітики Повітряних сил ЗСУ, підтвердив: атаки були спрямовані майже виключно на столицю. Проте й інші міста України, наприклад Одеса, також зазнали ударів — там двоє загиблих і дев’ять поранених. Пошкоджено об’єкти культурної спадщини: у центрі Києва постраждав фасад Софійського собору, а в Одесі — будівлі одного з найстаріших європейських кінопідприємств, Одеської кіностудії.
Росія активізувала повітряні удари після успішної атаки українських безпілотників на стратегічні бомбардувальні бази на її території 1 червня. Військові експерти вважають, що це частина масштабного плану Москви з виснаження українських систем ППО перед новим етапом наземного наступу на сході країни. Попри заклики адміністрації США до обох сторін досягти «реального припинення вогню», інтенсивність обстрілів не зменшується.
Пошкоджений багатоквартирний будинок в Одесі, Україна, у вівторок. Ніна Ляшонок
Мешканка столиці Марина Муссат згадує, як її син під час атаки забіг до спальні. «Я відчула, що сон вже не допомагає, — розповідає вона. — Але о 7:30 ранку я вже була на роботі, бо не можу підвести своїх клієнтів». Марина працює масажисткою і помічає: пацієнти через стрес міцніють мов камінь. «Після цієї ночі сама попрохаю колегу помасажувати мої плечі», — жартує вона, попри втому.
Після нічних обстрілів столиця потерпає від загрози гуманітарної кризи: тривожні сирени не дають вимкнути мозок і відпочити навіть вдень. Психологи радять знаходити час на регулярні розслаблюючі вправи та підтримувати спілкування з близькими, аби не накопичувати психологічне вигорання. Однак все це лише частково згладжує наслідки безсоння та постійного стресу.
Уряд України продовжує координувати заходи з підвищення стійкості громадян: посилено охорону об’єктів критичної інфраструктури, проводяться навчання з безпечної поведінки під час тривоги, облаштовуються нові укриття в житлових районах. Київська міська влада закликає мешканців реєструватися на інформаційні розсилки про безоплатні психологічні консультації та перевіряти оновлення розкладу транспорту.
Міжнародні партнери, включно зі США та країнами ЄС, заявляють про необхідність натиску на Кремль для відновлення діалогу щодо припинення війни. Проте перспектива реального режиму тиші нині залишається невизначеною: поки Київ укріплює оборону та адаптується до нових реалій, Росія продовжує застосовувати повітряний та ракетний терор.
Подальший розвиток подій залежить від здатності України та її союзників стримувати наступальні можливості противника, зокрема модернізувати системи ППО та збільшити поставки протиповітряного озброєння. У майбутньому важливим фактором стане не лише модернізація захисту неба над містами, а й посилення санкцій проти агресора, щоб ускладнити йому відновлення ракетно-дронного ресурсу.
Безсонні ночі киян — це водночас сигнал світові про ціну агресії та необхідність об’єднаної відповіді. Лише поєднання оборонних ініціатив, дипломатичного тиску та підтримки громадянської стійкості може загальмувати ескалацію і створити передумови для довгострокового миру.
Люди ховаються на станції метро під час атаки російського безпілотника на тлі нападу Росії на Україну, у Києві, Україна, 10 червня 2025 року. Томас Пітер
