Нідерландська асоціація волейболу та голландські олімпійські організатори залишаються при своєму рішенні відправити чоловіка, засудженого за зґвалтування, на Олімпіаду в Париж цього літа, щоб представляти Нідерланди в пляжному волейболі.
У 2014 році цей чоловік, Стівен ван де Вельде, якому зараз 29 років, поїхав до Англії, де зґвалтував 12-річну дівчинку, з якою познайомився на Facebook. У 2016 році британський суд засудив його до чотирьох років ув'язнення. Через рік його перевели до Нідерландів, де вирок був скоригований відповідно до нідерландського законодавства. Загалом пан ван де Вельде провів у в'язниці трохи більше року.
Після цього він отримав професійну консультацію, повідомили у волейбольній асоціації.
Олімпійський комітет Нідерландів та Асоціація волейболу Нідерландів дозволяють пану ван де Велде брати участь у змаганнях, спираючись на поради експертів, які, за їхніми словами, вважають, що ймовірність повторного правопорушення є дуже низькою, повідомляється на сайті асоціації. Пан ван де Велде відновив свою кар'єру в пляжному волейболі в 2017 році.
Хоча міжнародні ЗМІ висвітлювали його участь в Олімпійських іграх з почуттям обурення, в Нідерландах ця історія не отримала великого резонансу. Голландські ЗМІ здебільшого писали про міжнародні ЗМІ і про те, як вони висвітлювали цю справу.
"Особливо за кордоном з'явилися підстави для того, щоб знову згадати минуле 29-річного гравця в пляжний волейбол", - йдеться в заяві волейбольної асоціації, розміщеній на її сайті.
Сара Алауї, засновник і директор клубу "Безпечний простір", некомерційної організації, яка працює з жертвами сексуального насильства, сказала, що вона здивована недостатньою увагою до цієї історії порівняно з іншими, менш значущими спортивними новинами. (Наприклад, голландські ЗМІ писали про футболіста Мемфіса Депея, який носив пов'язку на голові під час нещодавнього матчу).
Пан ван де Велде зізнався у скоєному і сказав голландським ЗМІ, що це була найгірша помилка в його житті.
"Це величезна помилка, ніхто цього не заперечує. Я вже нічого не можу з цим зробити, - сказав пан ван де Велде в 2018 році в інтерв'ю голландському телеканалу NOS. "Я не можу повернути все назад, тому мені доведеться нести відповідальність за наслідки".
Пані Алауї сказала, що вона розчарована тим, що вона назвала відсутністю докорів сумління та самоаналізу з боку пана ван де Велде. Вона вважає, що це дає зрозуміти, що "якщо ти білий Адоніс, то тобі не треба відповідати".
"Якщо ви дійсно шкодуєте і це найбільша помилка у вашому житті, ви повинні показати, чому ви заслуговуєте на другий шанс", - сказала пані Алауї. За її словами, одним із способів могла б стати співпраця з організаціями, які борються проти сексуального насильства.
"Я не розумію, як ми вирішуємо цю проблему в Нідерландах після MeToo, - сказала вона. "Ми говоримо про насильство над дітьми".
Організатори Олімпіади знали про історію пана ван де Велде і в своїй заяві зазначили, що провели багато часу, розмовляючи з ним.
"Коли ван де Велде зараз дивиться в дзеркало, він бачить зрілого і щасливого чоловіка, одруженого і батька прекрасного сина", - написала на своєму сайті Асоціація волейболу Нідерландів, яка має голландську назву Nevobo.
Мішель Евераерт, генеральний директор волейбольної асоціації, сказав у своїй заяві: "Він доводить, що є зразковим професіоналом і людиною, і з моменту його повернення не було жодних причин сумніватися в ньому".
Пан ван де Вельде - не перший олімпієць, засуджений за скоєння злочину. Найвідоміша з них - Тоня Хардінг, яка пройшла відбір до збірної США з фігурного катання на зимових Олімпійських іграх 1994 року і підозрювалася в причетності до нападу на суперницю, Ненсі Керріган. Пані Хардінг була допущена до змагань, незручно опинившись в одній команді з пані Керріган, і посіла восьме місце. Пізніше вона визнала себе винною у перешкоджанні слідству, була оштрафована і засуджена до випробувального терміну і громадських робіт.
Брюс Кімбалл був срібним призером зі стрибків у воду в 1984 році і сподівався повернутися до олімпійської збірної США в 1988 році. За два тижні до олімпійських випробувань він у нетверезому стані за кермом збив групу підлітків, вбивши двох з них. Організація "Матері проти водіння в нетверезому вигляді" та друзі загиблих заперечували проти його участі у випробуваннях, але його допустили до змагань. Він зайняв четверте і шосте місця у двох змаганнях, не потрапивши до команди, і в підсумку відсидів чотири роки у в'язниці.
