Україна та Німеччина розпочали новий етап співпраці, який може суттєво вплинути на долю тисяч українських громадян, що перебувають за кордоном. Одним із найрезонансніших напрямків цієї взаємодії стало обговорення механізмів повернення чоловіків мобілізаційного віку, які залишаються в Німеччині. Для цього між двома державами вже створено спеціальну робочу групу, яка займається координацією цього питання та пошуком можливих юридичних і практичних рішень.
Про це повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв. За його словами, нині триває активний обмін інформацією між українськими та німецькими державними структурами, однак конкретні механізми поки що залишаються предметом закритих переговорів.
Водночас дипломат наголосив, що співпраця між країнами не обмежується лише питанням повернення громадян. Одним із головних напрямків залишається підтримка української громади в Німеччині, яка після початку повномасштабної війни стала однією з найбільших у Європі.
Unity Hub — новий формат підтримки українців
Важливою складовою цієї співпраці стало відкриття першого центру Unity Hub у Берліні. Проєкт реалізований за підтримки німецької сторони та покликаний допомагати українцям отримувати необхідні державні послуги, консультації та інформацію.
За словами Олексія Макеєва, центр уже почав активно працювати. Під час перших днів його діяльності там були присутні представники Пенсійного фонду України, до яких одразу звернулася значна кількість українських пенсіонерів із питаннями щодо виплат, документів та інших соціальних гарантій.
Фактично Unity Hub має стати місцем, де українці можуть отримати допомогу без необхідності повертатися додому лише для оформлення документів або консультацій.
Два напрямки спільної роботи
Посол пояснив, що нинішня співпраця між Києвом і Берліном складається із двох ключових напрямків.
Перший стосується безпосередньої взаємодії України зі своїми громадянами за кордоном. Йдеться про інформування українців щодо можливостей, які надає держава, консульську підтримку, допомогу з оформленням документів та роз'яснення чинного законодавства.
Другий напрямок передбачає координацію дій між українськими та німецькими органами влади. Саме для цього і була створена окрема робоча група, яка аналізує різні сценарії співпраці та виробляє можливі алгоритми дій.
Особливу увагу приділяють питанню чоловіків мобілізаційного віку, які незаконно залишили територію України. За словами дипломата, саме щодо цієї категорії громадян зараз тривають окремі консультації.
Водночас Макеєв утримався від розкриття деталей, підкресливши, що всі можливі механізми ще перебувають на стадії обговорення. Це означає, що остаточних рішень наразі не ухвалено, а переговорний процес триває.
Чому ця тема стала особливо актуальною
Обговорення питання повернення українських чоловіків відбувається на тлі важливих змін у політиці Європейського Союзу щодо українських біженців.
Наприкінці червня Європейська комісія запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Такий крок покликаний забезпечити стабільність для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни.
Разом із тим у пропозиції Європейської комісії міститься важливий нюанс. Передбачається, що особливий підхід може застосовуватися до осіб, які залишили Україну з метою уникнення проходження військової служби. Саме цей аспект останнім часом дедалі активніше обговорюється як на рівні окремих держав, так і в європейських інституціях.
Очікується, що остаточне рішення щодо майбутнього режиму тимчасового захисту для українців країни Європейського Союзу можуть ухвалити вже у липні 2026 року. Якщо ж державам-членам не вдасться досягти компромісу в цей термін, розгляд питання перенесуть на вересень.
Попереду — нові рішення
Попри активні дискусії, українська та німецька сторони поки що не повідомляють про будь-які затверджені механізми повернення громадян. Наразі йдеться лише про спільне опрацювання можливих варіантів та координацію між відповідними державними органами.
Експерти звертають увагу, що тема має не лише юридичний, а й суспільний вимір. Вона стосується балансу між необхідністю забезпечення національних інтересів України, дотриманням міжнародного права, прав людини та зобов'язаннями європейських держав щодо тимчасового захисту людей, які залишили свої домівки через війну.
Саме тому будь-які майбутні рішення можуть стати предметом широкого суспільного обговорення як в Україні, так і серед українських громад за кордоном. Поки ж офіційні представники наголошують: переговори тривають, а всі конкретні механізми будуть озвучені лише після завершення роботи спільної українсько-німецької робочої групи.
