У Берліні готують закон, який може стати наймасштабнішою реформою оборонної політики з часів «холодної війни». Він передбачає збільшення кількості добровольців у Бундесвері, а якщо цілі не буде досягнуто — повернення військової повинності. Для Німеччини, яка скасувала призов ще у 2011 році, це стане історичним зламом.
Економіка Німеччини перебуває у стагнації, соціальні витрати зростають, а світова нестабільність змушує уряд канцлера Фрідріха Мерца шукати способи посилення оборони. На тлі війни Росії проти України союзники Берліна вимагають більшої військової відповідальності, що робить питання комплектування армії особливо актуальним.
Попри високі зарплати, торік армія Німеччини набрала менш як половину від цілей, запланованих на 2031 рік. Висока плинність кадрів і низький рівень зацікавленості серед молоді створюють загрозу виконанню оборонних зобов’язань. Навіть із новими надбавками до €2 300 на місяць, мотивація лишається слабкою.
За опитуваннями, лише 16% німців готові захищати країну у випадку нападу. Молодь, яка найбільше потерпає від економічних проблем та змін клімату, дедалі частіше голосує за крайні праві або ліві партії, відмовляючись підтримувати традиційні структури. Це створює ризик, що військовий призов викличе масове невдоволення.
Документ передбачає, що з 2027 року всі 18-річні юнаки проходитимуть медичний огляд та анкетування щодо готовності до служби. Якщо кількість добровольців не відповідатиме плану, парламент може ухвалити рішення про відновлення обов’язкового призову. Ціль — збільшити армію на 75%, до 460 тис. військових.
Відновлення призову може коштувати економіці €70 млрд через втрату робочої сили та відкладений вихід молоді на ринок праці. Інститут Ifo вже попереджає: обов’язкова служба стане важким компромісом між безпекою та економічним розвитком.
Прихильники вважають, що Бундесвер повинен бути готовим стримувати Росію і гарантувати безпеку союзників. Опоненти ж говорять про маніпуляції держави, що прямо звертається до підлітків, і вбачають у законі загрозу демократії. Ліві партії та молодіжні рухи активно критикують ініціативу.
Проблеми з недофінансуванням, скандали праворадикальних угруповань та застаріле обладнання вже підірвали репутацію Бундесверу. Попри рекламні кампанії, від серіалів до реклами на пакетах із хлібом, суспільний інтерес не зростає. Молодь бачить у службі не обов’язок, а нав’язану державою жертву.
Відновлення призову напряму пов’язане з війною в Україні. У разі підписання гарантій безпеки Києву, Берлін має бути готовим до більш активної ролі, включно з розгортанням військ. Це пояснює поспіх уряду у реформуванні оборонної системи.
Німеччина стоїть перед дилемою: як збалансувати потребу в сильній армії з реальністю суспільного спротиву та економічними ризиками. Від рішення щодо військової повинності залежатиме не лише обороноздатність країни, а й довіра молодого покоління до держави. Умовний «мирний дивіденд», на якому трималася німецька політика після 1991 року, вичерпано.
