Німецькі збройні сили вважають Російську Федерацію «екзистенційною загрозою» як для самої Німеччини, так і для всієї Європи. Про це йдеться у новому конфіденційному стратегічному документі Бундесверу, зміст якого став відомий завдяки публікації німецького видання Der Spiegel. У документі робиться висновок, що Кремль уже зараз активно перебудовує як свою промисловість, так і політичну вертикаль, орієнтуючись на можливу широкомасштабну війну з НАТО до кінця 2020-х років.
Згідно з оцінками німецьких військових експертів, Росія системно нарощує військовий потенціал на заході країни — безпосередньо поблизу кордонів з державами НАТО. У документі вказано, що вже у 2026 році російська армія може нараховувати близько 1,5 мільйона військовослужбовців у постійній бойовій готовності.
Аналітики Бундесверу попереджають: протистояти цій загрозі можливо лише за умови комплексного зміцнення не лише військового сектору, а й загальнонаціональної стійкості до зовнішніх викликів. У документі міститься прямий заклик до широкомасштабної модернізації обороноздатності, а також до глибоких змін у підходах до безпеки на рівні держави і суспільства.
Стратегія формувалася впродовж останніх 18 місяців групою високопосадовців, офіцерів та військових експертів. Вона має на меті визначити новий напрям розвитку Бундесверу на тлі кардинальних змін у сфері глобальної безпеки. Міністерство оборони Німеччини наразі не надало офіційних коментарів щодо публікації.
Контекст загострюється ще й тим, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно підтримав ініціативу президента США Дональда Трампа щодо підвищення цільового показника оборонних витрат НАТО до 5% від ВВП країн-членів. Ця заява стала історичним кроком у зміні фінансової політики Німеччини, адже для її реалізації федеральний уряд пішов на безпрецедентне послаблення «боргового гальма» — конституційного обмеження на державні запозичення.
Зміна безпекової парадигми в Берліні є відповіддю на нові геополітичні виклики. Росія, попри виснаження внаслідок війни в Україні та санкційного тиску, продовжує зміцнювати військово-промисловий комплекс. За оцінками західних розвідок, Москва інвестує значні ресурси у відновлення боєздатності, переозброєння сухопутних військ, модернізацію ППО, розширення логістики, розгортання нових частин і формування резервів.
Окрім того, документ згадує нові форми загроз — зокрема кібератаки, інформаційні кампанії, дестабілізацію через гібридні інструменти, політичну корупцію та диверсії, що розглядаються як складова частина готування Кремля до можливого військового протистояння із Заходом.
Європейська безпека, як вказується в аналізі, не може більше ґрунтуватися на старих моделях стримування. Бундесвер робить акцент на необхідності не лише оборони власної території, а й проактивної участі в колективній безпеці Європи, посиленій присутності в країнах Балтії, Східної Європи, на Балканах та у Скандинавії.
Новий стратегічний курс Бундесверу також означає перегляд внутрішньої політики щодо підготовки резервістів, розширення військової освіти, розвитку оборонних технологій, кібербезпеки та зміцнення співпраці з партнерами по НАТО. У документі прямо вказується, що наступне десятиліття буде вирішальним у визначенні ролі Європи на глобальній арені — або континент зможе вистояти перед загрозою з боку реваншистської Росії, або ж втратить власну стратегічну автономію.
Публікація цього документа стала черговим дзвінком для європейських урядів, які до останнього часу намагалися утримуватися від радикальних оборонних витрат. Однак на тлі нових загроз і відкритого готування Росії до нової ескалації, Берлін подає сигнал, що час ілюзій минув.
