Заява керівника Об’єднаного командування Бундесверу Александра Зольфранка стала найрізкішим попередженням Європи за останні роки. За його словами, Росія має достатньо техніки й особового складу, щоб здійснити локальний наступ на територію НАТО «хоч завтра». Попри виснаження війною в Україні, Кремль активно відновлює боєздатність і планує масштабне переозброєння.
Німецький генерал уточнив, що йдеться не про повномасштабне вторгнення, а про обмежений регіональний удар — швидкий, локальний і розрахований на психологічний ефект. Така провокація могла б стати тестом на рішучість Альянсу застосувати статтю 5, яка передбачає колективну оборону. Саме здатність НАТО на швидку відповідь, на думку Зольфранка, і визначатиме, чи зважиться Кремль на такий крок.
Попередження пролунало на тлі різкого зростання напруженості між Росією та Заходом. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Кремль веде проти НАТО гібридну війну — від кібератак і саботажу до порушення повітряного простору союзників. Зольфранк наголосив: навіть без офіційного оголошення війни Москва уже діє за логікою стратегічної конфронтації.
Німецький військовий не стверджує, що напад неминучий, однак застерігає: «У межах можливого — так, Росія може зробити це будь-якої миті». Усе залежить від політичної кон’юнктури, готовності Заходу до стримування та сигналів, які отримає Кремль. Зольфранк вважає, що російська армія, попри втрати на фронті, зберегла значну частину авіації, ракетного потенціалу та ядерних сил.
За оцінками німецької сторони, у короткостроковій перспективі РФ здатна провести локальну операцію, а у 2029 році — повномасштабну атаку на 32 країни-члени НАТО, якщо зберігатиме нинішні темпи мобілізації та виробництва озброєнь. Москва вже оголосила про намір довести чисельність армії до 1,5 мільйона військовослужбовців, активно нарощує парк танків і модернізує ракетні комплекси.
Російське керівництво офіційно заперечує агресивні плани. Володимир Путін продовжує твердити, що війна в Україні — «захисна реакція» на розширення НАТО. Однак саме ці заяви в Європі розглядають як політичне прикриття для подальших дестабілізаційних дій. У Берліні, Брюсселі й Варшаві не сумніваються: Москва готує сценарій довгострокового протистояння з Альянсом.
Німецький генерал звертає увагу й на ще один аспект — зростання військових витрат країн-членів НАТО. У 2025 році 31 із 32 держав досягли мінімальної планки у 2 % ВВП на оборону, тоді як у 2023 році цей показник виконували лише десять країн. Це свідчить про відновлення серйозного ставлення до колективної безпеки, яке в Європі втрачалося після завершення Холодної війни.
У Берліні та Вашингтоні розуміють, що загроза може бути не лише військовою. Підриви підводних кабелів, диверсії на енергетичних об’єктах, кампанії дезінформації — усе це інструменти тиску, які Росія вже застосовує. НАТО розширює програми кіберзахисту, збільшує кількість навчань і створює регіональні оперативні штаби, зокрема на Балтії та у Польщі.
Зольфранк наголосив, що нинішня ситуація нагадує кінець 1930-х: «Ми не можемо дозволити собі повторення історії, коли недооцінка противника призвела до катастрофи». Його слова підтримують польські та скандинавські військові, які також говорять про реальність «вікна у п’ять років», коли Росія відновить сили після війни в Україні й зможе перейти до прямої конфронтації з НАТО.
Попередження з Берліна лунає у момент, коли США намагаються утримати баланс між переговорами Дональда Трампа з Путіним щодо завершення війни в Україні та необхідністю гарантувати союзникам безпеку. Європейські уряди побоюються, що будь-яке послаблення американської присутності може спонукати Кремль до провокацій — особливо в Балтійському регіоні.
Політичний вимір ситуації не менш небезпечний. Росія вже заявила про можливий вихід із решти договорів про контроль над озброєннями, натякаючи на відновлення ядерних випробувань. Одночасно і Вашингтон, і Москва залишають за собою право «переглянути оборонну доктрину», що в Європі сприймається як тривожний сигнал.
Для країн НАТО це означає нову епоху стратегічної мобілізації. Німеччина оголосила про масштабну програму переозброєння Бундесверу, Польща збільшує чисельність армії до 300 000, країни Балтії будують оборонну «лінію єдності». Альянс фактично повертається до логіки холодної війни — з тією різницею, що цього разу ворог діє не лише на фронтах, а й у кіберпросторі, економіці та політиці.
Німецьке попередження — це не лише сигнал про можливість атаки, а й спроба мобілізувати громадську думку. Європейські суспільства, які втомилися від війни в Україні, повинні зрозуміти: її результат безпосередньо визначає їхню безпеку. Якщо Україна втратить стійкість, наступною мішенню може стати Східна Європа, де Росія давно перевіряє межі терпіння НАТО.
У підсумку слова генерала Зольфранка варто сприймати не як паніку, а як попередження, що часу на самоуспокоєння більше немає. Росія вже веде війну нового типу — гібридну, виснажливу й системну. І якщо Захід не продемонструє єдності та сили зараз, у 2029-му може бути вже запізно для стримування агресора.
