У січні 2010 року Андре Ґейм отримав Нобелівську премію з фізики за створення графену й на той час вважав себе митецьким поєднанням нідерландського та європейського науковця.
Однак рішення прийняти британське громадянство задля лицарського звання в королівстві виявилося для нього фатальним кроком у плані подвійного громадянства. Нідерланди, які забороняють добровільне набуття іншого підданства, автоматично позбавили його нідерландського паспорта, про що фізик дізнався лише тринадцять років по тому.
Ґейм працював професором в Університеті Манчестера, де ще в 2001 році розпочав експериментальну роботу над найтоншим у світі матеріалом – графеном.
Саме там він разом із колегою Костянтином Новоселовим створив основу для революційних досліджень. Нобелівський лауреат жартував, що здобуття британського підданства було «єдиним шляхом» офіційно отримати титул «Sir Andre», але не уявляв, що це коштуватиме йому права називати себе громадянином Королівства Нідерландів.
Офіційне повідомлення про втрату нідерландського громадянства надійшло Ґейму з нідерландського посольства в Лондоні, де його попросили здати паспорт або зіштовхнутися з діями Інтерполу. Таке різке застосування положень закону, яке відбулося на тлі обговорення пом’якшення правил подвійного громадянства в ЄС, викликало шквал критики серед міжнародної спільноти. Фізик назвав ситуацію «сумною й дивною», адже вважав себе передусім європейцем і не очікував такого результату після Brexit.
Правила нідерландського законодавства передбачають автоматичну втрату підданства в разі добровільного прийняття іншого громадянства, якщо не наведено виняткових обставин на користь держави.
Ґейм намагався скористатися правом на виняток «у інтересах Нідерландів», вказавши на свій статус Нобелівського лауреата та значимість наукових досягнень для престижу країни. Однак апеляції були відхилені, і наразі колишній професор Університету Манчестера позбавлений усіх пов’язаних із громадянством прав, окрім права на проживання за візою.
У своєму есе, написаному ще під час отримання премії, Ґейм підкреслював, що графен відкриває двері для нової індустріальної революції: надлегкі наноматеріали зможуть застосовуватися в медицині, електроніці та енергетиці. Матеріал має потенціал мінімізувати викиди CO₂ завдяки високій провідності та міцності. Саме тому втрата нідерландського громадянства, на думку багатьох, підриває інтерес країни до залучення провідних науковців і стимулює дискусію про необхідність лояльнішої політики щодо подвійного громадянства для збереження талантів у ЄС.
Ґейм сплатив тисячі євро за юридичні консультації, намагаючись відстояти своє право залишатися нідерландцем. Його адвокати посилалися й на практику інших держав-членів ЄС, де подвійне громадянство є звичайною нормою, та на положення Віденської конвенції, що визнає право на мирне збагачення культури й науки без обмежень. Проте амбіції нідерландської влади уникнути «комплексу ярлика громадян ЄС» виявилися важливішими за репутацію країни як прихистку талановитих мігрантів.
Ця історія ілюструє, наскільки складними можуть бути наслідки «громадянства ЄС» після Brexit і демонструє, що навіть найпрестижніші нагороди не гарантують захист від бюрократичних процедур. Андре Ґейм, який поєднує в собі спадщину Росії, Німеччини й Нідерландів, наразі заявив про наміри оскаржувати рішення в Європейському суді з прав людини. Його приклад може стати каталізатором перегляду законів про подвійне громадянство в ЄС та стимулювати ширші дискусії щодо свободи наукової мобільності.
