Новий світовий порядок: Трамп і Путін перезавантажують відносини
Минуло три роки з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і тепер війна входить у критичну фазу. Президент Володимир Путін, витримавши тиск Заходу, дочекався того, що багато хто вважав неможливим – повернення Дональда Трампа у Білий дім.
Після перемоги Трампа на президентських виборах 2024 року Москва отримала нові можливості для зміцнення своїх позицій. Зникли заяви з Вашингтона про «боротьбу демократії з авторитаризмом», а підтримка України більше не виглядає безумовною. Натомість Трамп демонструє готовність до швидкого зближення з Кремлем, що викликає паніку серед європейських союзників.
Якщо за часів Байдена США залишалися головним рушієм антиросійської коаліції, то зараз Трамп не тільки критикує українське керівництво, а й підриває єдність НАТО. Багато європейських лідерів побоюються, що Америка може зменшити свою військову присутність у Європі, що відкриє двері для нових російських агресивних дій.
Фотографія, опублікована російськими державними ЗМІ, на якій показано, як пан Путін відвідує церемонію покладання вінків у Москві. Сергій Бобилєв/Sputnik
Стратегія Кремля: як Путін готується скористатися шансом
Кремль роками намагався підірвати вплив США в Європі, і тепер, коли Білий дім очолює скептик НАТО, ця мета здається більш досяжною. Аналітики вважають, що Путін може використати момент, щоб висунути нові ультиматуми Заходу та примусити Україну до невигідного миру.
Ще до вторгнення у 2022 році Росія вимагала, щоб НАТО припинило розширення на Схід та вивело свої війська з країн Балтії, Польщі та Румунії. Захід тоді відкинув ці вимоги, але зараз Путін може спробувати повернути цю ідею на переговорний стіл.
Ключова мета Кремля – послабити трансатлантичну єдність, змусити Європу домовлятися з Росією без США та розколоти альянс. Якщо Вашингтон почне зменшувати підтримку України, а європейські лідери не зможуть оперативно компенсувати цей розрив, то ситуація на фронті може змінитися на користь Москви.
Європа перед вибором: самостійна оборона чи залежність від США
Відхід Америки від активної підтримки України залишає Європу перед необхідністю терміново переглянути свою стратегію безпеки. Поки що країни ЄС намагаються знайти вихід із ситуації: збільшуючи військові бюджети, обговорюючи можливість відправки миротворчих сил до України та розширюючи санкції проти Росії.
У Брюсселі тривають переговори щодо нового пакету допомоги Києву, який може перевищити 20 мільярдів євро. Однак головне питання залишається відкритим: чи вистачить Європі ресурсів, щоб самостійно стримувати російську агресію?
Навчання НАТО минулого тижня в Румунії. Містер Трамп давній скептик щодо альянсу. Андрій Пунговський/Getty Images
За оцінками військових експертів, для самостійного забезпечення безпеки Європі потрібно:
- Мати не менше 300 000 військовослужбовців у постійній бойовій готовності.
- Збільшити військові витрати до 3,5% ВВП кожної країни.
- Закупити тисячі одиниць бронетехніки, систем ППО та артилерії.
Поки що жодна з країн ЄС не має достатньо ресурсів, щоб замінити роль США в європейській безпеці. Особливо уразливими залишаються Польща, країни Балтії та Скандинавія, які можуть стати наступними мішенями для Росії.
Чи можлива нова ескалація?
На полі бою ситуація залишається напруженою. Попри значні втрати, Росія поступово розширює контроль над новими територіями. За оцінками західних аналітиків, російські війська щодня втрачають від 1000 до 1500 солдатів, але Кремль готовий йти на такі жертви заради досягнення стратегічних цілей.
Білборд із оголошенням про військову службу в Санкт-Петербурзі, Росія, у неділю. Досягнення пана Путіна у війні також принесли значну людську ціну. Анатолій Мальцев/EPA, через Shutterstock
Одним із ключових моментів, що можуть визначити хід війни, є політичне майбутнє України. Якщо Трамп намагатиметься домовитися з Путіним за спиною Києва, то можливий тиск на українську владу, щоб вона прийняла капітуляційні умови.
Європейські лідери заявляють, що не готові здавати Україну, але без підтримки США їм буде значно важче протистояти російській агресії. Франція, Німеччина та Велика Британія збільшують допомогу Києву, однак поки що ця підтримка не здатна замінити американську зброю та фінансування.
Висновок: чи готовий Захід протистояти новим викликам?
Світ входить у нову еру глобальної нестабільності. Перемога Трампа відкриває Путіну можливість змінити баланс сил у Європі, і Захід повинен вирішити, чи зможе він цьому протистояти.
Україна залишається ключовим фронтом у боротьбі за майбутнє світового порядку. Чи готові Європа та США далі підтримувати Київ, чи поступляться перед тиском Москви? Відповідь на це питання визначить не лише долю України, а й майбутнє всього демократичного світу.
