Європейський Союз стикається з труднощами у залученні країн Перської затоки до підтримки України напередодні першого саміту ЄС-Затока, який має відбутися в середу в Брюсселі.
Як повідомляє газета Дейком, проект спільної заяви, який став відомий завдяки витоку інформації до видання POLITICO, демонструє, що ці країни відкидають спільні заклики до припинення матеріальної допомоги Росії та стримування обходу санкцій.
Саміту ЄС-Затока, що має продемонструвати єдність щодо таких питань, як торгівля, енергетика та безпека, загрожує розбрат через питання війни Росії проти України.
Як свідчать витоки, напруженість між ЄС та країнами Затоки підкреслює розбіжності в підходах до цього конфлікту. Наприклад, ЄС запропонував включити в текст заяви заклик до припинення матеріальної допомоги Росії та засудження Ірану за постачання Москві ракет та безпілотників для використання проти України.
Однак країни Затоки наполягають на більш загальних формулюваннях, які закликають усі сторони конфлікту припинити постачання зброї.
Як можливе рішення, розглядається варіант повного видалення цього пункту з документа.
В іншій частині проекту заяви країни Перської затоки запропонували видалити зобов’язання щодо покращення співпраці у боротьбі з обходом санкцій, що чітко вказує на розбіжності у ставленні до санкційних заходів, запроваджених західними країнами проти фінансових активів Москви.
Об’єднані Арабські Емірати, які також братимуть участь у саміті в середу, викликали особливу критику серед західних союзників за своє ставлення до санкцій та їх обхід.
Ця мовна суперечка свідчить про труднощі, з якими стикається ЄС та його західні союзники у спробах залучити нових учасників до коаліції, яка підтримує Україну та обмежує Росію.
Однак, попри те, що найгостріші питання залишаються невирішеними напередодні саміту, обидві сторони, вочевидь, знайшли спільну мову в деяких аспектах. Зокрема, вони збираються засудити обстріли енергетичної інфраструктури України, що є серйозною проблемою напередодні зимового періоду. Хоча Росія прямо не згадується в тексті заяви, ця позиція все ж засуджує її дії.
Також очікується, що сторони підтвердять свою готовність до розширення співпраці в сфері енергетики, особливо щодо відновлюваних джерел енергії, водню та кліматичних самітів COP, зокрема в рамках Паризької угоди 2015 року, яка ставить за мету утримати глобальне потепління на рівні нижче 2 градусів Цельсія.
Цікаво, що в тексті не згадується про поглиблення зв’язків ЄС із Катаром, який постачає все більше скрапленого природного газу до Європи, оскільки та намагається зменшити залежність від російських енергоресурсів.
У сфері торгівлі ЄС намагається укладати двосторонні угоди з окремими країнами Перської затоки після того, як спроба домовитися про загальну регіональну угоду провалилася у 2008 році.
Проект заяви демонструє прагнення країн Затоки повернутися до загальнорегіональних переговорів, хоча є певні розбіжності між самими країнами. Наприклад, Саудівська Аравія віддає перевагу загальнорегіональній угоді, тоді як Об’єднані Арабські Емірати активно домагаються двосторонньої угоди з ЄС та сподіваються розпочати переговори з Брюсселем ще до кінця року.
Очікується, що сторони продовжать роботу над заявою з метою її остаточного узгодження у вівторок.
Саміт ЄС-Затока обіцяє бути важливим моментом для перевірки того, наскільки ці країни готові адаптуватися до вимог глобальної політичної сцени, але також підкреслює складнощі у досягненні консенсусу в умовах різних пріоритетів.
Європейський Союз прагне до більшої єдності у питанні України, проте для країн Перської затоки це далеко не однозначне рішення.
