Країни OPEC+ готуються зберегти чинні обсяги видобутку нафти на майбутньому засіданні, попри зростання політичної напруги між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами через ескалацію конфлікту в Ємені. Джерела в альянсі повідомляють, що картель прагне уникнути додаткових потрясінь на ринку, який уже перебуває під тиском надлишкової пропозиції та слабкого попиту.
За підсумками 2025 року світові ціни на нафту знизилися більш ніж на 18% — найгірший річний результат з часів пандемії 2020 року. На цьому тлі будь-які різкі рішення щодо видобутку можуть лише поглибити нестабільність. Саме тому вісім ключових членів OPEC+ схиляються до збереження чинних квот щонайменше на початку 2026 року.
До групи, яка ухвалює рішення, входять Саудівська Аравія, Росія, ОАЕ, Казахстан, Кувейт, Ірак, Алжир та Оман. Разом вони контролюють майже половину світового нафтовидобутку. У період із квітня по грудень 2025 року ці країни вже збільшили видобуток приблизно на 2,9 млн барелів на добу, що еквівалентно майже 3% глобального попиту.
У листопаді учасники альянсу домовилися тимчасово призупинити подальше нарощування обсягів у січні–березні 2026 року. Це рішення мало на меті стабілізувати ринок після падіння котирувань і зростання запасів у ключових споживачів, насамперед у США та Китаї.
На цьому тлі особливу увагу привертає політичний конфлікт між Ер-Ріядом і Абу-Дабі. Обидві країни є союзниками, але підтримують протилежні сторони в єменському конфлікті. Напруження різко зросло після того, як угруповання, пов’язані з ОАЕ, захопили частину територій на півдні Ємену, які контролював уряд, підтримуваний Саудівською Аравією.
Саудівська сторона відреагувала запуском військової операції з метою повернення контролю над стратегічними районами. За повідомленнями з регіону, бойові дії супроводжувалися авіаударами, що ще більше загострило розбіжності між двома нафтовими гігантами Перської затоки.
Попри це, джерела в OPEC+ наголошують: внутрішні політичні конфлікти не повинні впливати на нафтову політику. Історично альянс уже проходив через глибші кризи — включно з ірано-іракською війною — але зберігав координацію задля стабільності ринку.
Енергетичні аналітики зазначають, що нинішній спад цін на нафту робить для всіх учасників угоди небажаним будь-який крок, який може спричинити нове перевиробництво. Ринок уже стикається з надлишком пропозиції, зниженням попиту в Європі та нестабільним відновленням економік Азії.
Додатковим фактором тиску стала політика США. Вашингтон уважно стежить за діями OPEC+ і водночас нарощує власний видобуток, що створює конкуренцію на світових ринках. У такій ситуації будь-який розкол усередині картелю міг би різко послабити його вплив.
Для Саудівської Аравії стабільність нафтових доходів залишається ключовою умовою фінансування внутрішніх реформ і мегапроєктів. Для ОАЕ — важливо зберегти репутацію передбачуваного постачальника та водночас захистити свої геополітичні інтереси в регіоні.
Експерти зазначають, що рішення не змінювати квоти є компромісом, який дозволяє обом сторонам «зберегти обличчя» і уникнути відкритого конфлікту в межах OPEC+. Проте це не означає, що напруга зникла — вона просто тимчасово відкладена.
Паралельно тривають дипломатичні зусилля щодо зниження напруженості в Ємені. ОАЕ оголосили про виведення частини своїх сил, тоді як Саудівська Аравія намагається стабілізувати ситуацію через підтримку лояльних структур. Утім, реальний контроль над територіями залишається фрагментованим.
Для нафтового ринку важливо, що жодна зі сторін наразі не зацікавлена в ескалації, яка могла б поставити під загрозу експортні маршрути в Червоному морі та Аденській затоці. Будь-які перебої в цих регіонах миттєво позначилися б на глобальних цінах.
Аналітики прогнозують, що OPEC+ і надалі дотримуватиметься обережної лінії, коригуючи видобуток поступово й реагуючи на сигнали попиту. Головна мета — уникнути різких коливань і зберегти контроль над ринком у період геополітичної турбулентності.
Таким чином, рішення залишити квоти без змін виглядає прагматичним компромісом між економічною необхідністю та політичною реальністю. Попри напруження між Саудівською Аравією та ОАЕ, OPEC+ демонструє здатність відокремлювати енергетичні інтереси від регіональних конфліктів.
У найближчі місяці ключовим фактором стане не лише політика Близького Сходу, а й динаміка світового попиту. Якщо економічне зростання залишатиметься слабким, тиск на альянс із вимогою скорочувати видобуток може посилитися, навіть попри внутрішні суперечності.
