Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, закликаючи до припинення вогню та мирних переговорів для завершення війни в Україні. Розмова, ініційована Будапештом, тривала понад годину, повідомив Орбан на своїх сторінках у соцмережах.
Заклик до миру під час небезпечного етапу війни
«Це найнебезпечніший період війни в Україні. Ми робимо все можливе, щоб домогтися припинення вогню та розпочати мирні переговори», — написав Орбан.
Як повідомляє газета Дейком, Кремль підтвердив факт розмови, зазначивши, що обидві сторони обговорили політичні та дипломатичні шляхи врегулювання конфлікту. Путін, у свою чергу, звинуватив Україну у блокуванні можливостей для мирного врегулювання.
На пресконференції наступного дня міністр, відповідальний за апарат Орбана, зазначив, що Путін не прийняв, але й не відхилив пропозицію угорського прем’єра про тимчасове припинення вогню на Різдвяні свята. Російський лідер лише заявив, що «розгляне» цю ініціативу.
Контекст і геополітичні наслідки
Ця розмова сталася на тлі напружених відносин між ЄС і Москвою. Орбан залишається одним із небагатьох європейських лідерів, які підтримують відкритий діалог із Путіним, незважаючи на широку критику з боку західних колег. У липні він став першим главою уряду ЄС, який відвідав Москву після початку повномасштабної війни, а в листопаді вдруге зідзвонився з Путіним після розмови з канцлером Німеччини Олафом Шольцом.
Обговорення між Орбаном і Путіним охоплювало не лише український конфлікт, а й питання енергетичної та економічної співпраці, а також ситуацію на Близькому Сході, зокрема події в Сирії.
Попри це, Дмитро Пєсков, речник Кремля, спростував припущення, що Орбан передав Путіну будь-які послання від Дональда Трампа після зустрічі угорського прем’єра з новообраним президентом США у Флориді. Пєсков також відкинув можливість обговорення майбутньої зустрічі Путіна з Трампом.
Реакція Європи на дії Орбана
Телефонна розмова викликала неоднозначну реакцію серед лідерів ЄС, адже Орбан вже тривалий час займає проросійську позицію, що суперечить офіційній лінії Євросоюзу. Його кроки щодо співпраці з Росією, включаючи участь Угорщини у російських енергетичних проєктах, стають предметом критики з боку інших країн-членів блоку.
З іншого боку, Орбан намагається позиціонувати себе як посередника між Заходом і Москвою. Його заклики до припинення вогню, хоча й сприймаються скептично, можуть стати частиною ширшої дипломатичної стратегії, спрямованої на пошук шляхів виходу з глухого кута.
Шлях до миру чи спроба уникнути ізоляції?
Попри те, що Орбан продовжує підтримувати зв’язок із Кремлем, він ризикує втратити довіру своїх європейських партнерів. Його останні дипломатичні ініціативи можуть бути частиною зусиль, спрямованих на зменшення політичного та економічного тиску на Угорщину.
Чи зможуть ці розмови стати кроком до припинення війни, залежить від подальшої взаємодії між Києвом, Москвою та міжнародними посередниками. Втім, Орбан вже зарекомендував себе як суперечлива, але впливова постать у пошуку вирішення конфлікту.
